Хмельницький надіслав на оборону 774 млн грн із 6 млрд коштів
Оцінка допомоги Силам оборони з боку регіональних центрів виявила, що обсяг міського кошторису не завжди показує ступінь підтримки війська. Незважаючи на те, що у 2025 році витрати Києва були понад 116 млрд грн, столиця зайняла тільки четверту позицію за частиною фінансування Збройних Сил України. Про це інформує «Главком» з посиланням на дослідження організації «Чесно».
До трійки кращих увійшли міста з набагато меншими кошторисами – Вінниця, Чернігів та Хмельницький. Перше місце отримала Вінниця: на сферу безпеки та оборони було направлено 17,6% кошторису – 1,49 млрд грн із 8,4 млрд. Засоби надходили як у формі субвенцій, так і шляхом прямих закупівель для ЗСУ, Нацгвардії та добровольчих формувань. До того ж, місто придбало військові облігації на 350 млн грн.
Другу позицію займає Чернігів, котрий з майже 5 млрд грн кошторису виділив більш ніж 700 млн грн на підтримку Сил оборони (14,5%). Разом з тим, цілковитий розмір фінансування на 2025 рік ще невідомий, так як у відповіді міськради щодо соціального забезпечення військових вказано лише вже виділені 236 млн грн.
Третім став Хмельницький, котрий переказав на оборону 774 млн грн із 6 млрд кошторису. Місто поєднувало міжбюджетні перерахування та безпосередні закупівлі, а також виділило 16,4 млн грн на грантову програму заохочення інноваційних проєктів для посилення обороноздатності.
Проте, в абсолютних числах лідером залишається Київ: у 2025 році столиця надала на армію 13,8 млрд грн із передбачених 14,6 млрд. Основну частину грошей передбачено програмою «Захисник Києва» (12,2 млрд грн), інша частина – це соціальні виплати військовим.
Зокрема, у рамках програми підтримки захисників і захисниць місто вже виділило 1,5 млрд грн (із запланованих 2,3 млрд) та виплатило 7,8 млн грн одноразової допомоги 195 киянам, які повернулися з полону. У той же час, частка витрат Києва на оборону складає 11,87% від загального кошторису.
Як зазначалось, для втілення воєнної стратегії у 2026 році Україні необхідно $120 млрд. Половину суми країна має намір покрити за рахунок власного бюджету та кредитів Європейського Союзу.