Іранська війна здатна спровокувати різкий стрибок цін на їжу, – Reuters

Збройний конфлікт в Ірані здатний викликати швидке зростання цін на продовольство в державах, що розвиваються. Про це інформує Reuters.

Зрив поставок добрив і різке збільшення вартості енергоресурсів внаслідок війни в Ірані можуть призвести до нового підйому цін на харчі в цих державах, наражаючи на небезпеку їхній прогрес на роки назад.

Це сталося саме в той момент, коли чимало країн, що розвиваються, тільки почали відновлюватися після попередніх глобальних потрясінь. Маються на увазі пандемія та війна в Україні.

Харчові продукти та пальне займають менше чверті споживчого кошика в більшості розвинених економік, але становлять від 30% до 50% у багатьох державах, що розвиваються.

Основний ризик для стійкості цін на продукти – добрива. Ормузька протока, фактично перекрита Тегераном, гарантує транспортування приблизно 30% світової торгівлі добривами, а виробники країн Перської затоки є великими експортерами аміаку та сечовини.

Bank of America попереджає, що протистояння загрожує припинити 65-70% світових поставок сечовини.

“Це вплине на посівну… у світі буде менша пропозиція сільськогосподарської продукції – основних зернових культур, кормів, а також молочних і м’ясних продуктів”, – зауважує Максімо Тореро, економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

На відміну від пального, стратегічних глобальних запасів добрив не існує. Однак деякі держави більш чутливі, ніж інші.

Латинська Америка захищена від наслідків конфлікту, хоча міністр сільського господарства Бразилії Карлос Фаваро застеріг, що країна може зіткнутися з проблемами забезпечення добривами.

Натомість такі держави, як Сомалі, Бангладеш, Кенія та Пакистан, зазвичай не тримають значні запаси добрив і більше покладаються на постачання з країн Перської затоки. За інформацією ФАО, вартість добрив у Кенії вже піднялася приблизно на 40%.

Руанда, яка отримує більшу частину своїх добрив з країн Перської затоки, нині розглядає заходи для забезпечення захисту сільського господарства.

Загалом збільшення цін на добрива (або навіть їх повна відсутність) може суттєво зменшити врожайність, тоді як підйом цін на енергоресурси позначиться на витратах виробництва і транспортування.

Слід зазначити, світові ціни на нафту і газ зросли орієнтовно більш ніж на 50% з початку конфлікту, збільшуючи витрати на всіх етапах ланцюгів постачання.

“Спочатку відчувається вплив на енергетику, а коли він стихає, настає наступний етап – зростання цін на харчові продукти”, – заявляє Девід Ріс, керівник відділу глобальної економіки в Schroders.

Будь-який дефіцит добрив насамперед відчують культури з високим споживанням азоту, такі як кукурудза та пшениця. Підвищені витрати на корми в кінцевому підсумку позначаться на всьому – від хліба до виготовлення яєць.

До того, як спалахнув конфлікт в Ірані, глобальна інфляція пом’якшувалася, а деякі ціни на продукти навіть знижувалися. У січні глобальна інфляція цін на продовольство опустилася до найнижчого рівня щонайменше з 2017 року.

Попередні стрибки цін на продукти викликали соціальні хвилювання, змушуючи уряди бути обережними. Наприклад, уряд Єгипту активно дотує хліб, щоб підтримати соціальну стабільність.

Наслідки нинішньої війни можуть бути непередбачуваними.

Збільшення цін на пальне може перенаправляти врожаї на виробництво біопалива замість харчів. А економічне уповільнення в країнах Перської затоки може скоротити грошові перекази до таких держав, як Пакистан, Ліван та Йорданія.

Європейський банк реконструкції та розвитку вже розглядає пакети підтримки, зокрема допомогу в закупівлі добрив. У ФАО закликають інші банки розвитку та уряди бути готовими до надзвичайних заходів, якщо війна не завершиться найближчим часом.