Справа про розкрадання 146 мільйонів гривень в “Укроборонпромі”: НАБУ передало до суду обвинувачення п’ятьом фігурантам.

НАБУ, Укроборонпром

НАБУ передало в судові інстанції справу щодо розкрадання в Укроборонпромі. Фото: НАБУ, Фейсбук Укроборонпрома

П’ятеро зловмисників, які протягом багатьох років «відмивали» кошти з української оборонної промисловості, будуть притягнуті до відповідальності завдяки роботі детективів НАБУ. Протягом чотирьох років група неправомірно перевела 146 млн грн за межі країни як оплату за послуги, які фактично надавалися штатними співробітниками. Наразі за фальсифікацію документів та незаконне заволодіння державними активами фігурантам загрожує реальне ув’язнення.

Матеріали щодо учасників оборудки вже знаходяться на розгляді в суді, повідомляють у пресслужбі НАБУ. На лаві підсудних опинилася група з п’яти осіб, які організували схему виведення грошей зі стратегічних підприємств у особливо значних обсягах.

Широкомасштабну аферу в структурі «Укроборонпрому» спільно розкрили НАБУ, САП та СБУ ще в лютому 2025 року. Тоді правоохоронні органи офіційно повідомили про оголошення підозри колишнім високопосадовцям державних підприємств та власнику приватної фірми.

Детективи встановили, що посадовці-експортери навмисно включали в міжнародні контракти іноземні фірми-посередники. Згідно з документами, ці компанії мали надавати сприяння у продажу озброєння та техніки, але насправді існували виключно для виведення грошових коштів.

«Однак ці компанії жодних послуг не надавали, а вся робота фактично виконувалася штатними працівниками державного підприємства», – підкреслили у відомстві.

У липні 2025 року, після перекваліфікації підозр фігурантам, детективи повідомили про завершення досудового розслідування. Слідство остаточно підтвердило, що у період з 2016 по 2019 рік бюджетні 146 млн грн були привласнені під виглядом оплати «агентських послуг», які фактично не були надані.

Отримані кошти організатори регулярно переказували за ці фіктивні «консультації», після чого здійснювали їх проведення через мережу підставних фірм. Така схема давала змогу заплутати фінансові потоки та в подальшому розподіляти прибуток між усіма учасниками злочинної групи.

Які ще корупційні оборудки в оборонній сфері розкрило НАБУ

Ще одним резонансним випадком стала розробка системи «ДЗВІН-АС», про завершення розслідування у якій було повідомлено 6 лютого 2026 року. Високопоставлені чиновники Генштабу фактично профінансували «цифровий фантом» вартістю 246 млн грн. Замість сучасної програми армія отримала непридатний продукт, який не відповідає стандартам НАТО. Незважаючи на те, що розробники виконали лише 5% поставлених завдань, систему намагалися ввести в експлуатацію та виділити на неї додаткові кошти вже під час повномасштабної війни.

Водночас розслідується корупція на стратегічно важливих підприємствах. 12 березня 2026 року були оприлюднені деталі справи на ДП «Південмаш», де заступника гендиректора Костянтина Завгороднього та його спільників викрили на закупівлі алюмінію за завищеними цінами. У квітні 2022 року метал для виробництва зброї придбали на третину дорожче за ринкову вартість. Внаслідок цієї схеми бюджет втратив 19 млн грн, які учасники просто перевели в готівку.

Аналогічні порушення були зафіксовані і безпосередньо на будівництві захисних споруд. Про махінації під час зведення укріплень у Дніпропетровській області правоохоронці повідомили 13 березня 2026 року. За інформацією Генпрокурора, командир військової частини разом з цивільними «партнерами» купував матеріали для оборонних об’єктів за штучно завищеними цінами. Лише у двох епізодах збитки склали 14 млн грн. П’ятьом фігурантам вже висунуто підозри, а слідчі органи розшукують інших осіб, причетних до багатомільйонних розкрадань.

Нагадаємо, раніше Інформатор повідомляв, що у Запорізькій області оголосили підозру начальнику фінансової служби однієї з бригад, якого було затримано ще в січні 2026 року за масштабне розкрадання оборонного бюджету. Майор разом зі спільником протягом півтора року незаконно привласнили понад 11,6 млн грн. Вони нараховували по 100 тисяч «бойових» своїм підлеглим у тилу та виписували заробітну плату неіснуючим солдатам, переводячи гроші на особисті картки через прямий доступ до банківської системи.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *