Що подивитися перед кінопрем’єрою «Хранителі лісу 2»: найцікавіші фентезі-серії

Фото: кадр з фільму «Хранителі лісу 2»
19 березня на екрани українських кінотеатрів виходить сіквел відомої міжнародної фентезійної франшизи «Хранителі лісу 2», де юний Караг, котрий навчається в магічній школі для дітей-звіролюдей, разом із приятелями знову потрапляє у вир нової ризикованої авантюри. Цього разу дітлахи, що мають здатність перетворюватися на тварин, будуть оберігати чарівний бір від руйнування. Стрічку створено за мотивами популярної книжкової серії авторки Каті Брандіс – однієї з найбільш успішних європейських фентезійних саг для юнацтва.

А щоб не палитися від нетерпіння в очікуванні виходу фільму, пригадуємо, що подібного можна глянути: найзнаменитіші фентезі-серії, які створили культові уявні світи та здобули прихильність глядачів по всьому світу.
«Володар перснів» (2001–2003)
«Володар перснів» і досі є еталоном кіно навіть через 20 років.
Коли режисер Пітер Джексон заявив, що екранізує відомий роман Дж. Р. Р. Толкіна, чимало людей сприйняли це зі сумнівом. Чи можливо перенести на великий екран таку велику та складну оповідь, зберігши її суть та настрій?
Джексон не просто впорався із цим завданням – він створив справжній фурор.
Трилогія встановила нові мірки для фентезі в кінематографі. Йдеться не тільки про технічні звершення чи візуальний розмах, але й про емоційний відгук. Оповіді про ельфів та орків більше не сприймалися як щось дитяче чи виключно анімаційне. Фентезі перестало асоціюватися лише з переказами про короля Артура та чарами Мерліна.
Джексон довів, що фентезі може бути вагомим мистецтвом – із філософськими ідеями, величними візуальними рішеннями, великими кошторисами, видатними акторами та багатомільярдними касовими зборами.
Водночас варто пам’ятати: Джексон не вигадав цю історію – він майстерно переніс на екран епічний роман Толкіна, додавши особисте режисерське бачення. Результат вражає: 17 нагород «Оскар» із 30 висувань. Заключний фільм, «Володар перснів: Повернення короля», здобув усі 11 номінацій, у яких був представлений, встановивши рекорд за кількістю «Оскарів», отриманих одним фільмом.

«Хроніки Нарнії» (2005–2010)
Письменники Клайв Стейплз Льюїс (автор «Хронік Нарнії») та Дж. Р. Р. Толкін (творець всесвіту «Володаря перснів») були близькими товаришами: вони викладали в Оксфордському університеті, разом ходили в паб і мали глибокий інтерес до християнської філософії. Попри взаємну повагу, їхні уявні світи різнилися: епічне Середзем’я Толкіна існує у далекій міфічній дійсності, тоді як Нарнія Льюїса буквально «поруч» із нашим світом – до неї можна потрапити через звичайну шафу, як це трапляється у стрічці «Хроніки Нарнії: Лев, чаклунка та шафа».
За сюжетом, четверо дітлахів із родини Певенсі, евакуйовані з Лондона під час Другої світової війни, опиняються у чарівній країні Нарнія. Там вони знайомляться з дивовижними істотами – від фавна містера Тумнуса до мудрого лева Аслана – і стають учасниками протистояння проти Білої Відьми, яка тримає країну у вічній зимі. Унікальність цієї історії в тому, що вирішальну роль відіграють не всесильні маги, а відвага та моральний вибір самих дітей, хоча їм і допомагає Аслан – персонаж, якого часто інтерпретують як символічний християнський образ.
Саме поєднання міфології, пригод і моральної притчі зробило твори Льюїса особливими в жанрі фентезі. На відміну від масштабних епічних баталій «Володаря перснів», події в Нарнії мають більш «людський» вимір, де важливими стають характер і рішення героїв. Завдяки цьому всесвіт Льюїса поєднує чарівність класичної казки з глибшими філософськими мотивами – і саме це допомогло історіям про Нарнію стати однією з найвідоміших фентезі-серій у світі.

Серіал «Відьмак» (2019 – 2026, цього року вийде останній, 5 сезон)
Серіал розпочинається у багнюці. Ґеральт з Рівії – відьмак, якого в перших сезонах зіграв Генрі Кавілл, виринає із трясовини й вступає в сутичку з багаторуким монстром. Його штовхають під воду, майже топлять, підкидають у повітрі й ледь не проколюють, але він все ж тримається й врешті-решт перемагає, витягуючи з болота закривавлену тушу страховиська.
Для тих, хто не знайомий із романами Анджея Сапковські або слов’янським фольклором, на якому вони базуються, цей світ може здатися складним. Персонаж Сапковського – Ґеральт з Рівії, відьмак, професійний мисливець на чудовиськ, який працює і для монархів, і для селян. Він мутант, що п’є магічне зілля й нерідко сам вважається потворою. Ґеральт з’являється у містечку, вирішує проблему і йде далі – наче середньовічний мандрівний герой.
Тут є ельфи, гноми та іноді чаклуни, але на цьому схожість до класичного фентезі майже закінчується. Світ «Відьмака» похмурий і морально суперечливий: тут без вагань демонструють насильство, а теми історії торкаються інцесту, дітовбивства та етнічних чисток. І в четвертому сезоні, де Ґеральта зіграв вже Ліам Гемсворт – це показано дуже виразно.

«Фантастичні звірі» (2016–2022)
Серія кінострічок, знята режисером Девідом Єйтсом, що є спін-офом і приквелом до книжкової та кіносерії «Гаррі Поттер». Після кіносерії 2001–2011 років, яка безпосередньо екранізувала книги про Гаррі Поттера, «Фантастичні звірі» стали другою кіносерією у спільному медіавсесвіті «Чарівного світу Джоан Роулінг».
Події відбуваються у Нью-Йорку 1926 року – світі, де поряд із ревучими автомобілями діють темні сили, що залишають по собі руйнування. І хоча це лише початок нової історії, обраний часовий проміжок натякає на наближення великої світової катастрофи.
Тут Роулінг вперше самостійно написала сценарій, а продюсером виступив Стів Кловз, автор сценаріїв більшості «Поттеріани». Тому глядачі можуть помітити ті самі темні тони, швидкий ритм і поєднання чарівності з тривожними передчуттями.
Сценарій побудований на основі невеликої книжки-бестіарію «Фантастичні звірі і де їх шукати», яку Роулінг видала у 2001 році як вигаданий підручник із Гоґвортсу. У ній описані різноманітні магічні істоти – від крилатих доксі до антиподського опаловоокого дракона.
Головний герой Ньют Скамандер подорожує світом, збираючи й захищаючи рідкісних створінь. Серед них – істота, схожа на гігантського орла з рисами фенікса, а також фіолетова змія з крилами, яка нагадує павича.
Магічні істоти – безсумнівно одна з головних принад цієї кіносерії. Вони виглядають яскраво й дивовижно, немов створіння зі сторінок середньовічних ілюстрованих рукописів.

«Гобіт» (2012–2014)
Кінотрилогія режисера Пітера Джексона є вільною екранізацією роману Дж. Р. Р. Толкіна «Гобіт, або Туди і звідти».
Феномен екранізацій творів Толкіна, як зазначають кінокритики, полягає не лише в самому письменнику, а у поєднанні його світу з режисерським баченням Пітера Джексона: разом вони працюють напрочуд гарно. Це ніби нова творча форма, що виросла з їхньої співпраці.
Сюжет тут рухається швидко, не провисає і весь час зберігає легкий, доброзичливий тон. Легендарний світ Середзем’я доводить, що може бути потужним джерелом розваги.
Історія розповідає про пригоди гобіта Більбо Торбина, який разом із чарівником Ґендальфом і загоном гномів вирушає у небезпечну мандрівку до Самотньої Гори. Їхня мета – повернути королівство гномів Еребор і його скарби, захоплені драконом Смоґом. Дорогою герої стикаються з орками, ельфами, магічними істотами та різними випробуваннями, а сам Більбо поступово відкриває в собі хоробрість і знаходить чарівний перстень, що згодом відіграє ключову роль у подіях «Володаря перснів».

