США офіційно повідомили Україну, що її атаки на російські нафтові об’єкти, зокрема в Новоросійську, вплинули на американські інвестиції в Казахстані. Це зумовлено інтересами американських підприємств у Каспійському трубопровідному консорціумі.
США поінформували Україну, що її напади на російські нафтові об’єкти позначилися на американських вкладеннях в Казахстані. Посол України в США Ольга Стефанішина підтвердила факт отримання офіційного дипломатичного повідомлення.
Ми чули, що українські атаки на Новоросійськ справили ефект на деякі американські інвестиції, що реалізуються через Казахстан. І ми почули від Державного департаменту, що нам слід утримуватися від, скажімо так, нападів на американські інтереси
– зазначила посол Ольга Стефанішина на брифінгу.
Позиція Сполучених Штатів щодо небажаності ударів по нафтовій інфраструктурі Новоросійська має не політичне, а перш за все економічне та корпоративне підґрунтя. Мова йде про захист інтересів міжнародних акціонерів Каспійського трубопровідного консорціуму, серед яких присутні й американські підприємства. Про це у коментарі для УНН розповів екс-спікер НАК “Нафтогаз України” у Львівській області Віктор Гальчинський.
Позиція США не нова та не залежить від адміністрації
За словами фахівця, така обачна позиція Вашингтона сформувалася не сьогодні і не є виключно позицією діючої адміністрації.
“Важливо відзначити, що така позиція була і у попередньої адміністрації у Штатах. Байден був також проти”, – відмітив експерт.
Гальчинський підкреслює, що причини даної позиції лежать значно глибше, ніж публічна дипломатія чи військово-політичні міркування.
Американський інтерес у Каспійському трубопровідному консорціумі
Головним чинником, за словами експерта, є структура власності Каспійського трубопровідного консорціуму.
“Американська компанія є акціонером Каспійського трубопровідного консорціуму. Це “Chevron Caspian Pipeline Consortium Company”, дочірня структура американського енергетичного гіганта “Chevron”. Їй належить 15% акцій цього консорціуму”, – сказав він.
Разом з тим, як уточнює Гальчинський, вагома частка в консорціумі залишається і за російською державою.
“Так само там російській державі належить 24% через компанію “Транснєфть”. Структура акціонерів консорціуму на сьогодні не змінилася”, – зауважив Гальчинський.
Міжнародний статус об’єкта і реакція Казахстану
Експерт підкреслює, що Каспійський трубопровідний консорціум є міжнародним об’єктом, а не виключно російською інфраструктурою. Власне тому, за його словами, перші удари по портовій та нафтовій інфраструктурі Новоросійська наприкінці 2025 року викликали різку реакцію не тільки США, а й Казахстану.
“Коли були перші удари по портовій інфраструктурі, нафтовій інфраструктурі Новоросійська наприкінці 2025 року, тоді Казахстан дуже обережно, але різко зробив заяву”, – нагадав експерт.
80% казахстанської нафти і відсутність альтернатив
Гальчинський пояснює, що через Каспійський трубопровід транспортується критично важливий обсяг нафти для Казахстану.
“Через нього насправді транспортується 80% видобутої в Казахстані нафти”, – сказав він.
За його словами, цю нафту видобувають як казахстанські, так і міжнародні акціонери консорціуму.
“Видобувають нафту в Казахстані акціонери КТК – казахські та міжнародні, в тому числі американський “Chevron””, – зазначив Гальчинський.
При цьому альтернативних маршрутів для експорту таких обсягів практично не існує.
“Альтернативних шляхів там немає, по суті, немає”, – зауважив він.
Удари по Новоросійську обмежують пропускну здатність
Експерт наголошує, що удари по інфраструктурі Новоросійська мають прямий технічний ефект.
“Фактично нашими ударами обмежується пропускна спроможність експорту терміналу в Новоросійську, в тому числі через Каспійський трубопровідний консорціум”, – пояснив він.
Це означає, що наслідки відчуває не лише росія. Удар не лише по росії, а й по міжнародних інтересах За словами Гальчинського, саме цей фактор і є ключовим у позиції США.
“Це вплив не тільки на росію, не тільки на інтереси росії, але і на інтереси акціонерів КТК, таких як Казахстан та міжнародні акціонери, серед них “Chevron””, – зазначив він.
Експерт уточнив, що мова йде про спеціально створену структуру для управління трубопроводом та інвестицій у його розвиток.
“Компанія “Chevron” створена, вочевидь, для управління трубопроводом і для інвестицій в трубопроводи”, – сказав Гальчинський.
Дипломатичний жест, а не заборона
За словами Гальчинського, реакція США на удари по інфраструктурі Новоросійська не означає вимоги зупинити такі дії, а скоріше є спробою окреслити межі власних інтересів.
“Я розумію, що це виглядало не як жорстка заборона, але ніхто не казав: ви мусите або ви зобов’язані не бити по цій інфраструктурі. Це було швидше звернення: зверніть увагу, тут є певні міжнародні інтереси”, – сказав він.
Він наголосив, що з юридичної точки зору КТК не втрачає статусу потенційної воєнної цілі.
“По суті, КТК теж може бути воєнною ціллю, тому що 24% акцій консорціуму належать російській федерації. Це означає, що російська держава безпосередньо отримує вигоду від його роботи”, – зазначив експерт.
Гальчинський вважає, що саме в цій точці інтересів Україна отримує дипломатичний простір для маневру.
“Тут немає зради. Це, швидше, дипломатичний жест зі сторони Штатів. Вони мусили якось відреагувати: ми вас підтримуємо, ми допомагаємо, але тут є наші компанії і наші інтереси”, – сказав він.
Як Україні використати ситуацію на свою користь
Віктор Гальчинський вважає, що дана ситуація надає Україні не лише військовий, а й політико-економічний інструмент.
“Ми повинні розуміти, що це точка тиску. Це важіль, який можна і треба використовувати на переговорах”, – сказав він.
Експерт пояснив, що йдеться не обов’язково про постійні удари, а про сам фактор ризику.
“Навіть сама можливість впливу на КТК створює для партнерів питання стабільності поставок, страхування, репутаційних ризиків. І це те, що можна вбудовувати в переговорну логіку”, – зазначив Гальчинський.
За його словами, така позиція відкриває можливість для переговорів.
“Це для нас козир саме в дипломатії. Ми можемо говорити: добре, тоді давайте обговорювати або жорсткіші санкції, або додаткову допомогу, або інші механізми тиску”, – пояснив Гальчинський.
Він підкреслив, що це не означає послаблення тиску на росію.
“Це не означає, що хтось підтримує росію. Це означає, що ми можемо використовувати цей фактор для отримання більш вигідних рішень для України. Наприклад у питанні того ж тіньового флоту”, – зазначив експерт.
За його словами, у такій конфігурації Україна опиняється не лише у ролі сторони, що обороняється, а й у ролі гравця, який впливає на глобальні енергетичні процеси.
“Це не вихід із ситуації сам по собі, але це фактор, який не можна ігнорувати. І партнери його точно не ігнорують”, – каже експерт.
Фінська затока і природні обмеження експорту
Окремо Гальчинський звернув увагу на ситуацію в Балтійському регіоні, яка додатково ускладнює експорт російської нафти.
“КТК є критичним і найбільшим хабом для експорту російської нафти. Другий варіант у росії – це Балтика, але там зараз усе дуже складно”, – сказав він.
За словами експерта, експорт через балтійські порти суттєво скоротився не тільки через санкції, а й через природні чинники.
“Через льодовий покрив у Фінській затоці експорт через балтійські порти зараз практично підрізаний до мінімуму. Танкерний рух ускладнений, особливо для старих суден тіньового флоту”, – зауважив Гальчинський.
Він додав, що ця ситуація створює додатковий тиск на російську логістику.
“Такі танкери просто не можуть нормально працювати. Частина флоту фактично стоїть навіть на своїй території”, – зазначив експерт.
У підсумку, за словами Гальчинського, поєднання санкцій, природних обмежень у Фінській затоці та чутливості КТК до безпекових ризиків формує для України унікальну дипломатичну позицію.
“Це не військовий аргумент, це аргумент для переговорів. І його точно будуть враховувати всі сторони”, – підсумував він.