Офіс Генпрокурора впровадив онлайн-сервіс “СтопТиск” для протидії тиску на підприємництво, вже опрацьовано 169 запитів. Однак, деякі гучні випадки, як, наприклад, переслідування групи “Константа”, досі не мають логічного завершення.
Протидія тиску на підприємницьку діяльність в Україні вперше за тривалий час отримала поштовх, оскільки оновлена команда Офісу Генерального прокурора активувала способи безпосередньої взаємодії з підприємцями та перегляду кримінальних проваджень. Разом з тим, певна кількість гучних справ, які мають всі ознаки замовних, досі не отримали логічного завершення, що викликає питання щодо можливості доведення реформи до кінця, інформує УНН.
Новий погляд на стару проблему
Явище “тиску на бізнес” в Україні давно перестало бути абстрактним і скоріше є усталеною практикою правоохоронних органів, яка переходила від однієї влади до іншої. Сьогодні переслідування має щонайменше два аспекти: регуляторно-податковий та правоохоронний. Якщо до мінливості законодавства, змін у звітності та фіскальних підходах підприємці певною мірою звикли, то зловживання з боку правоохоронних структур часто стають надзвичайно обтяжливим фактором, здатним на довгі роки зупинити діяльність компанії шляхом блокування рахунків, конфіскацій обладнання тощо.
З приходом нової команди до Офісу генерального прокурора, орієнтація на системну боротьбу з тиском на підприємництво стала першочерговою. Ще обіймаючи посаду голови Державної податкової служби, теперішній Генпрокурор Руслан Кравченко активно спілкувався з підприємцями та розумів потребу бізнесу в реальному захисті від замовленого кримінального переслідування.
“СтопТиск” як інструмент безпосередньої дії
У вересні 2025 року почав функціонувати портал “СтопТиск” – засіб безпосереднього зв’язку бізнесу з прокуратурою. Тут підприємці можуть повідомляти про намагання незаконного впливу на них з боку правоохоронних або контролюючих органів.
За словами Світлани Литвин, заступника начальника відділу в управлінні нагляду за дотриманням законів органами, які здійснюють боротьбу зі злочинами у сфері захисту національних та міжнародних інвестицій, Офісу Генерального прокурора Світлани Литвин, станом на 5 лютого 2026 року через “СтопТиск” надійшло 177 повідомлень, з яких 169 вже розглянуто.
За результатами перевірок у 36 випадках виявлено підстави для реагування та вжито відповідних заходів, що дало змогу оперативно відновити порушені права підприємців. У 8 кримінальних провадженнях забезпечено ухвалення рішень згідно зі ст. 284 КПК України. У деяких ситуаціях ми навіть отримували листи з подяками за виконану роботу, дописи у соціальних мережах. Це підтверджує важливість функціонування порталу “СтопТиск” для бізнесу. У той же час, у 133 випадках підстав для реагування не було виявлено. Це пояснюється тим, що надані заявниками обставини не підтвердилися або не було виявлено ознак незаконного тиску. Інші повідомлення знаходяться в процесі розгляду – їх уважно вивчають, щоб забезпечити об’єктивний і всебічний розгляд
– розповіла Литвин.
Ці дані свідчать про те, що прокуратура дійсно проводить ревізію кримінальних проваджень. У ряді гучних кейсів, зокрема щодо ТОВ “Бахмачгазбудсервіс”, ТОВ “Миколай-плюс”, ПрАТ “Суха-Балка”, ФГ “Вереш” та інших, після додаткової перевірки справи були закриті, а арешти анульовані.
Разом з тим, в ОГП підкреслюють, що “СтопТиск” – це не засіб уникнення відповідальності. Якщо у кримінальному провадженні зібрано належну доказову базу, воно направляється до суду.
Процес розпочато, але проблеми залишаються
Незважаючи на те, що боротьба з тиском на підприємництво перестала бути формальною, проблема ще не вирішена. Зараз підприємці найчастіше заявляють про порушення під час обшуків; невиконання судових рішень щодо повернення майна; необґрунтоване затягування досудового розслідування; невідповідні заходи забезпечення кримінального провадження. Щодо останнього, мова йде, зокрема, про блокування рахунків, вилучення техніки чи обладнання, необхідних для діяльності підприємства.
Найбільше критики зазнають Нацполіція, БЕБ, СБУ, а також митні та податкові органи. Саме в цих сферах історично склався найбільший обсяг конфліктів з бізнесом.
Незважаючи на перегляд старих справ, частина проваджень і досі перебуває у “підвішеному” стані без логічного завершення. Формально, тривалість розгляду не є показником сфабрикованості чи замовності провадження, однак для бізнесу роки невизначеності – це фактичне знищення без вироку.
Випадок групи “Константа”: індикатор незавершених реформ
Одним із відомих прикладів є переслідування групи “Константа” – компаній, що працюють у сфері авіабудування та авіаперевезень.
Мова йде про багаторічне кримінальне переслідування, яке, за оцінками юристів, зокрема адвокатів та колишніх суддів, має ознаки замовленого характеру. Слідчі дії, обшуки, арешти майна, конфіскації обладнання – усе це має на меті заблокувати діяльність компаній, що працюють у стратегічно важливій для країни галузі.
Як раніше повідомляв УНН, наприкінці 2022 року Національна поліція відкрила кримінальне провадження №12022000000001276 щодо групи авіаційних компаній, зокрема – “Авіакомпанії Константа”. Формально, слідство стосується нібито допомоги державі-агресору та привласнення майна. Справа була відкрита за заявою голови ГО “Рада ветеранів АТО” Павла Мошковського, якого пов’язують із компанією “Українські вертольоти”.
У заяві він розповів про “теорію змови”, спрямовану нібито на ослаблення економічної безпеки України та захоплення стратегічних підприємств авіаційної галузі, зокрема ДП “Антонов”, яке, до речі, залишається у державній власності. У той же час, за майже чотири роки слідства жодних фактів, які б підтвердили ці твердження, не було встановлено.
Незважаючи на те, що злочини цієї категорії належать до підслідності СБУ, провадження до 2025 року розслідувало Головне слідче управління Нацполіції, після чого його передали до СБУ. Паралельно слідчі ініціювали масштабні обшуки, вилучення обладнання та арешти рахунків компаній, що фактично зупинило господарську діяльність і призвело до зриву контрактів, зокрема й для ЗСУ та міжнародних гуманітарних місій.
Аналогічні кримінальні провадження, відкриті заявами того ж ГО “Рада ветеранів АТО” у СБУ та ДБР, раніше вже були закриті через відсутність складу злочину. Окрім того, за даними УНН, СБУ та ГУР МОУ офіційно підтвердили відсутність підстав для застосування санкцій до групи компаній “Константа”.
У компаніях наголошують, що всі іноземні контрагенти, зокрема в ОАЕ, проходили суворий міжнародний комплаєнс, і жоден державний банк не зафіксував підозрілих фінансових операцій.
Варто зазначити, що ПрАТ “Авіакомпанія Константа” є постійним офіційним перевізником для міжнародних гуманітарних місій і некомерційних організацій, а також виконує замовлення для держав-партнерів, зокрема з країн НАТО. Компанія є одним із провідних операторів літаків “Антонов” та експлуатантом найбільшого парку Ан-26, що робить її важливою частиною української авіаційної спроможності. На підприємстві створено повний цикл обслуговування літаків виробництва ДП “Антонов”.
З 2019 року компанія є офіційним партнером ООН та має сертифікати EASA TCO, UK TCO та US FAA, які підтверджують її відповідність міжнародним вимогам. Авіакомпанії групи також регулярно проходять перевірки та аудити ООН у межах процедур відбору й нагляду за підрядниками.
Окрім того, авіакомпанії групи мають статус критично важливих підприємств для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, наданий Державіаслужбою. Також авіакомпанії мають статус критично важливих підприємств у сфері авіаційного транспорту, наданий Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Баланс між захистом бізнесу та кримінальною відповідальністю
Основна проблема таких справ – їхнє навмисне затягування. Відсутність підозр протягом тривалого часу, повільне розслідування та наявність ідентичних проваджень, закритих через відсутність складу злочину, викликає питання щодо справжніх мотивів дій правоохоронців. Для компаній це означає заморожені або зірвані контракти, труднощі з фінансуванням, втрату довіри іноземних партнерів, скорочення надходження інвестицій.
Саме такі випадки показують, що, незважаючи на запуск платформи “СтопТиск” і закриття ряду безпідставних кримінальних проваджень, повне очищення системи ще не відбулося. Частина старих замовних справ продовжує існувати за власною інерцією.
Зараз відбувся потужний поштовх до реальної боротьби з незаконним тиском на підприємництво. Проте остаточний успіх реформи буде оцінюватися не за кількістю прийнятих звернень, а за долею найскладніших і найгучніших кейсів, які роками залишаються засобом впливу та тиску на підприємців.
Доки такі провадження не отримають прозорого та законного фіналу, боротьба з тиском на підприємництво буде вважатися лише частково завершеною.