Фахівці застерігають про можливу небезпеку російського нападу на Бортницьку очисну станцію, що може призвести до збою функціонування каналізації, забруднення екології та збільшення ризиків епідемій у Києві. На цей момент альтернативні варіанти відсутні, і припинення роботи станції викличе загальний колапс для столиці.
Нещодавно в засобах масової інформації та соцмережах з’явилися застереження про можливу загрозу від російських військових для Бортницької станції аерування (БСА), яка забезпечує очищення стічних вод Києва та частини населених пунктів області. У випадку її зупинки столиця може зіткнутися з порушенням функціонування каналізаційної системи, отруєнням навколишнього середовища та збільшенням санітарно-епідеміологічних небезпек, повідомляють експерти.
Чи переросте можлива ракетно-дронова атака на БСА в “каналізаційний крах” для столиці та екологічну кризу для всієї Київської області, розбиралися журналісти УНН.
Напад на Бортницьку станцію аерування: яка інформація з’явилася в соціальних мережах
Декілька днів тому ряд Telegram-каналів написав про те, що росія нібито може планувати атаку на Бортницьку станцію аерації — головні каналізаційні очисні споруди Києва, які знаходяться в однойменному мікрорайоні на півдні столиці.
І потенційний удар по ній буде означати не просто окремі перебої, а гуманітарну та екологічну кризу на національному рівні.
Столична станція аерації: що про неї слід знати
Бортницька станція аерації (БСА) — єдиний міський комплекс повної біологічної обробки стічних вод Києва та частини агломерації. Її проєктна продуктивність — 1,8 млн м³/добу (3 блоки по 600 тис.), але фактичний приплив останніми роками менший: 0,6–0,9 млн м³/добу (в середньому близько 0,75 млн).
Крім Києва, БСА обслуговує ряд населених пунктів і громад, зокрема Вишгород, Ірпінь, Вишневе, Коцюбинське та передмістя на півдні та заході столиці.
Короткочасне відключення електроенергії на кілька годин знижує ефективність очищення, збільшує ризик аварійних скидів у години найбільшого навантаження й може спричинити неприємні запахи; після відновлення живлення робота стабілізується за 12–48 годин. Тривале відключення електроенергії на добу і більше змушує обмежувати режими, підвищує ризик потрапляння недостатньо очищених стоків у Дніпро та може призвести до обмежень водопостачання, затоплень і санітарних загроз.
Фізичні ушкодження насосно-колекторної інфраструктури або блоків очищення зменшують потужність і погіршують якість скидів, спричиняючи локальні переповнення. Найгірший сценарій — аварія на мулових полях із розливом осаду та забруднених вод, що загрожує масштабним і тривалим забрудненням та можливими обмеженнями водопостачання.
Чому саме Бортницька станція — надзвичайно важлива точка для всього мегаполісу й чому замінити її тимчасовими рішеннями на зразок біотуалетів зараз неможливо, УНН ексклюзивно поспілкувався з головою Спілки споживачів комунальних послуг Олегом Попенком.
Бортницька станція як “точка відмови” для Києва
Основна теза експерта така: у Києва практично немає альтернативної схеми поводження зі стоками. Якщо станція перестає функціонувати, місто отримує крах не локально, а одразу системно: житловий фонд, бізнес, лікарні, торгівля, будь-які об’єкти, де є каналізація, будуть паралізовані.
“Фактично місто на 80 – 90% стане нежиттєздатним. Неможливо буде проживати в багатоквартирних будинках, тому що фактично не буде в місті працювати каналізація. Це призведе фактично до повного колапсу в місті
– прогнозує експерт.
І роз’яснює: критична інфраструктура функціонує доти, доки є резервування — дублювання потужностей, обхідні шляхи, альтернативні джерела енергії. У випадку Бортничів резервного скидання немає. А отже, будь-який критичний збій створює ланцюгову реакцію, що стане початком комунального та екологічного краху.
Чому немає альтернативи Бортничам і чому питання не можна вирішити швидко
На питання, чому в місті немає іншої станції такого масштабу, експерт відповідає:
“Складно збудувати таку саму станцію аерації в місті. Тобто це не розповідь про “поставили модуль і запустили”.
І на це існують дві причини. Перша – інженерна. Така інфраструктура проєктується десятиліттями, прив’язана до колекторів, рельєфу, логістики стоків, земельних рішень. Друга — управлінська: резервування коштує грошей вже зараз, а вигоду дає відтерміновану в часі. Тому часто програє проєктам, від яких можна отримати зиск у режимі реального часу.
Пошкодження столичної станції аерації: екологічний вимір інциденту
Олег Попенко визнає, що точні наслідки такого нападу зс рф важко передбачити, але оцінка масштабу однозначна: вони будуть катастрофічними.
Насамперед через те, що наповнення каналізаційних труб у такому випадку або залишається в системі, або виходить назовні, або потрапляє у водойми. І будь-який з цих варіантів означає забруднення, яке потім довго й дорого ліквідовувати. І мегаполіс без очищення швидко порине у санітарну кризу.
Окремо експерт підкреслює фактор енергозабезпечення.
Не забуваємо, що у нас величезні відключення, резервних джерел живлення немає. І прокачувати навіть каналізацію ми не зможемо
– застерігає голова Спілки споживачів комунальних послуг.
Тобто ризик не лише в самому ударі по об’єкту, а й у будь-якій ситуації, де система втрачає живлення та керованість.
Епідеміологічні ризики: від харчових отруєнь до епідемії холери
Найбільш чутливі ризики, які “потягне” за собою пошкодження БСА, перебувають у санітарно-епідеміологічній площині. Співрозмовник УНН відсилає за подробицями до медиків і Держпродспоживслужби, але ключовий висновок формулює чітко:
“Будь-які вірусні хвороби … захворюваність на них збільшиться в десятки разів. Це будуть всі хвороби, пов’язані, зокрема, й з холерною паличкою. Ми говоримо (про те, — ред.), що дуже велика вірогідність, що в Києві буде епідемія”.
Чому біотуалети і вигрібні ями не врятують киян, якщо зупиниться станція аерації
Після блекаутів і зимових аварій у Києві вже звучали ідеї “польових рішень” проблеми: біотуалети, вигрібні ями, мобільні комплекси. Але лег Попенко різко критикує такі ініціативи як маложиттєздатні.
Насамперед користі не буде від вигрібних ям.
Тому що будь-яка вигідна яма — це відразу спалах захворюваності. Ніяка вигідна яма не рятує
– переконує експерт.
По-друге, мобільні санітарні рішення мають дуже малу пропускну здатність: одна точка (так званий “біотуалет”) пристосована для користування до 40 – 50 людьми. Якщо врахувати, що в столиці зараз постійно й тимчасово проживає 3–3,5 мільйони людей, таке рішення ніяк не врятує від комунального краху, якщо припинить роботу БСА. Тобто біотуалети можуть бути локальним тимчасовим рішенням, але не здатні повноцінно замінити міську каналізаційну систему.
Бортницька станція аерації залишається надзвичайно важливим об’єктом для роботи каналізаційної системи Києва та очищення стічних вод. У випадку її пошкодження або зупинки місто може зіткнутися з масштабними перебоями у водовідведенні, забрудненням навколишнього середовища та підвищенням санітарно-епідеміологічних ризиків. Адже швидко замінити потужності станції альтернативними рішеннями неможливо, а тимчасові заходи можуть мати лише обмежений ефект.
Нагадаємо, Київ стикається з нестабільним електропостачанням та ризиками для тепла; критичні об’єкти працюють на генераторах, але житлові райони не мають гарантій. Місто отримує допомогу від міжнародних партнерів, але залишаються проблеми з інфраструктурою та підготовкою до зими.