В парламенті працюють над відновленням прозорих змагань на державні крісла, які були призупинені через воєнний час. Дане питання є важливим для здобуття 50 мільярдів євро від Євросоюзу та уникнення корупційних дій.
Питання чесних змагань на урядові місця в Україні знов опинилось у центрі уваги – і не тільки через обговорення з міжнародними колегами, а й через низку гучних кадрових змін у стратегічних органах. Досі підхід до призначення очільників держорганів залишається несистемним: замість єдиного зразка відкритості влада часто вдається до окремих “перезавантажень” деяких інституцій, пише УНН.
Через воєнний стан, оголошений у звʼязку із повномасштабним вторгненням росії в Україну, обовʼязку проведення чесних змагань на урядові місця немає. Його анулювали на початку повномасштабної війни з міркувань безпеки. Однак можливість відкритих призначень залишається – змагання законом не заборонені і у кожному випадку приймається індивідуальне рішення.
Подібний підхід утворює небезпечний приклад, коли змагання як засіб очищення та перезавантаження є, але виключно там, де вже трапився репутаційний чи корупційний крах.
Окремі рішення замість системної моделі
Як роз’яснює член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна, загальної вимоги щодо обов’язкового проведення змагань немає, а зміни відбуваються уривками.
Наприклад, за словами народної депутатки, змагання призначають у випадках гучних інцидентів, як це відбувалось з призначенням керівництва Бюро економічної безпеки чи обранням керівництва Державної митної служби. Також за її відомостями наразі обговорюється можливість оголошення змагання з вибору керівника Державної служби фінансового моніторингу.
Разом з тим, на думку Ніни Южаніної, потреба проведення відкритих відборів на керівні місця в держорганах залишається актуальною.
Я вважаю, що вона актуальна була, є і буде. І не потрібно було зупиняти ці змагання, хоча я розумію, що змагання теж мають свої недоліки, і їх досить багато. Ось як з’ясувалося, що мала кількість подалась на змагання голови митної служби, і не факт, що подаються ті, котрі достойні цієї посади. І ми не знаємо, наскільки “професійно” проходять ці всі конкурсні боротьби, наскільки глибоко кандидатів перевіряють на розуміння роботи митниці
– зазначила нардепка у коментарі УНН.
Відновлення змагань – питання часу
Голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк у коментарі УНН роз’яснила, що поступове відновлення змагань являється одним із пунктів Ukraine Facility Plan, виконання якого дозволить Україні одержати фінансування від Європейського Союзу в обсязі 50 млрд євро.
За її словами, профільний комітет зараз працює над законопроєктом № 13478-1 “Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення змагань та вдосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби” для того, щоб парламент зміг його обговорити вже під час 15-ї сесії.
Документ визначає чіткі терміни для поновлення змагань на посади державної служби категорій “А/Б/В” і крайні терміни перебування на подібних місцях, на котрі призначення були здійснені без змагання під час воєнного стану. Це повертає систему до прозорого відбору на основі професіоналізму.
Шуляк переконана, що відновлення відкритих змагань на посади в держслужбі стане запобіжником корупції. “Оскільки за подібної умови стає менше простору для ручних призначень, влаштування “своїх людей”, політичного тиску на відбір на топ місця тощо”, – підкреслила Олена Шуляк.
А також, за її словами, документ забезпечує підвищення професіоналізму комісій через обов’язкове навчання, більш стандартизовані оцінки, анкети доброчесності для кандидатів, резерви та внутрішні змагання.
Державіаслужба вже зараз потребує призначення керівника через змагання
Як писав раніше УНН, віцепремʼєр Олексій Кулеба запропонував Уряду призначити Ігоря Зелінського на місце голови Державіаслужби. Дане призначення хочуть протягнути в ручному режимі без змагання, явно розуміючи, що незабаром відкритий відбір стане обовʼязковим.
Попередній керівник Державіаслужби Олександр Більчук був звільнений восени 2025 року через рішення про передачу супроводу ремонтної документації гелікоптерів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd. Посадовець проігнорував наявність в Україні сертифікованих підприємств, здатних виконувати ці функції з 2014 року, після початку війни росії проти України. Його вибір впав на офшорну структуру, що повʼязана з російським оборонно-промисловим комплексом. Кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти росії”, котра входить до російського держконцерну “ростех”.
Ігор Зелінський тривалий час, аж до лютого 2025 року, працював заступником голови Державіаслужби, тобто був “правою рукою” Більчука.
Як розповідав УНН раніше, представники українського авіаринку характеризують період роботи Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020-2025 роки) як час системного і цілеспрямованого знищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було понад 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося всього два, та й ті не мають льотної придатності.
Експерти вказують, що саме за рішеннями попереднього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці борти були виключені з українського реєстру та фактично перейшли під контроль росії. У цей період також були ухвалені регуляторні рішення, направлені на створення штучних перешкод для експлуатації Іл-76 в Україні, що очевидно є підривом обороноздатності держави.
Окрім того, ще з 1990-х років в можна було експлуатувати літаки Іл-76МД без додаткової паперової тяганини з їх переоформлення між різними відомствами, у тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обовʼязки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для використання транспортних літаків в інтересах України.
Утім вже через пів року, у грудні, він передумав, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. Як наслідок використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковане. Окрім того, це рішення призвело до простою бортів та додаткових витрат з бюджету на їхнє утримання, що є матеріальною шкодою державі.
Варто зазначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна запровадила санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Попри це Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він легалізував використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками експертів, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів доходу.
До того ж Зелінський проігнорував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
Та зараз віцепремʼєр Кулеба намагається не просто повернути Зелінського в Державіаслужбу, а призначити його на керівну посаду.
Уряду для цього призначення потрібні результати спецперевірки кандидата, яку в тому числі проводить Служба безпеки України. УНН дізнався, що спецслужба планує врахувати перелічені вище факти та оцінити шкоду для держави від ймовірного призначення Зелінського на посаду.
Запобігати кризам замість гасіння пожеж
Очевидно, що відкриті змагання на посади в державних органах мають стати системною нормою, а не реакцією на скандали чи провали окремих органів. Воєнний стан пояснює тимчасове спрощення процедур, а також враховує безпекову ситуацію, але не може виправдовувати довготривалу практику ручних призначень. Якщо змагання застосовується вибірково, то держава діє в режимі гасіння пожеж, замість того, щоб використати рішення яке запобігатиме кризам та зніматиме питання суспільства.
Виконання зобовʼязань в межах Ukraine Facility Plan і повернення відкритих відборів посадовців може стати не формальним виконанням умов для отримання фінансування ЄС, а мінімізацією корупційних ризиків, підвищенням професіоналізму керівництва та зменшенням політичного впливу на стратегічні органи влади. До того ж, інструмент існує вже зараз. До повернення обовʼязку Уряд вже зараз може призначати змагання на вакантні керівні посади в стратегічних органах, як от Державіаслужбі.
Історія з можливим призначенням Ігоря Зелінського без змагання лише підкреслює актуальність проблеми. Коли кадрове рішення ухвалюється завдяки лобізму в ручному режимі попри серйозні застереження щодо попередніх управлінських рішень, це створює додаткові ризики для безпеки та міжнародної репутації України, а також породжує багато запитань у суспільства. Саме тому відкритий змаганння має бути не опцією, а обов’язковою процедурою для призначення на ключові державні посади.