В Україні розкрито низку резонансних медичних інцидентів, що похитнули віру в систему охорони здоров’я. Серед них – інцидент із “ДокторомПі”, зловживання з трансплантацією та обвинувачення лікарів клініки “Odrex” у неналежному здійсненні обов’язків.
Українська медицина тривалий час була відокремленою спільнотою, де внутрішні огріхи приховували за латиною, а корпоративна етика цінувалася вище за закон. Однак з роками виявилися імена, які трансформували образ лікаря з рятівника на фігуранта кримінальних зведень. Ці історії – не просто перелік правопорушень, а хроніка того, як честолюбство, користолюбство та відчуття вседозволеності нищать найцінніше – право людини на життя та справедливість. Про найгучніші скандали у медичній галузі читайте в матеріалі УНН.
Хронологія руйнування іміджу лікаря в очах громадськості починається з постаті майже легендарної – Андрія Слюсарчука, знаного як “Доктор Пі”. На початку 2010-х Україна зацікавлено спостерігала за “генієм”, який начебто запам’ятовував мільйони чисел і демонстрував дивовижні здібності в нейрохірургії.
Його запрошували на телевізійні ефіри, йому аплодували в університетських аудиторіях, він отримував державні нагороди. Здавалося, країна отримала свого власного медичного обдарування.
Але за яскравим фасадом ховалася пустка. Розслідування встановило: Слюсарчук не мав повноцінної медичної освіти. Попри це, він здійснював складні втручання та “лікував” пацієнтів. У 2014 році суд визнав його винним за фактом незаконної лікарської діяльності та причетності до смерті двох пацієнтів: 50-річного чоловіка та трирічної дитини. Йшлося про недбалість, що призвела до трагічних наслідків. Також у вироку були шахрайство та підробка документів.
Ця історія стала потрясінням не лише через масштаб обману, а й через масштаб мовчання. Як система дозволила самозванцю роками оперувати, виступати на державному рівні та створювати імідж “суперлікаря”? Де були інструменти перевірки дипломів, кваліфікації, допуску до практики?
Навіть після вироків і апеляцій справа не зникла з інформаційного простору: у 2024 році судові рішення щодо окремих епізодів знову спричинили хвилю обговорень. Але незалежно від юридичних тонкощів, “Доктор Пі” залишився символом епохи, в якій харизма виявилася більш переконливою, ніж професійна ліцензія.
Після Слюсарчука суспільство навчилося ставити питання. Однак довіра вже була підірвана.
Михайло Загрійчук: тіньова трансплантологія
Коли здавалося, що дно медичної етики вже пробито, країну збурив скандал у найбільш чутливій сфері – трансплантології. У 2024 році правоохоронні органи повідомили про підозру колишньому заступнику міністра охорони здоров’я Михайлу Загрійчуку та низці інших медиків. За інформацією слідства, йшлося про можливе втручання в інформаційну систему трансплантації та махінації з чергою на пересадку органів.
Трансплантація – це сфера, де пацієнт буквально живе від дзвінка до дзвінка. Де родини погоджуються на посмертне донорство, вірячи, що система неупереджена. Де кожен протокол – питання життя і смерті.
Після оголошення підозр Загрійчуку та його спільникам, частина лікарень фактично призупинила операції з посмертного донорства. Медики навіть не підписували документи, побоюючись кримінальних ризиків. Галузь, яка роками виборювала довіру, опинилася в стані паралічу. Пацієнти, які потребували серця чи нирки, залишилися заручниками не лише хвороби, а й кризи довіри.
Після широкої медійної розголосу цього випадку у свідомості українців знову постали міфи про “чорних трансплантологів”, і цього разу вони отримали реальні імена.
Віталій Русаков і Марина Бєлоцерковська: лікарі скандальної Odrex
Якщо історія Слюсарчука була символом несправжнього генія, то “Справа Odrex” стала символом кризи довіри до приватної медицини. Поштовхом до суспільного скандалу стала смерть у жовтні 2024 року одеського бізнесмена та девелопера Аднана Ківана. Останні шість місяців життя (з травня по жовтень 2024) він проходив лікування від онкології саме у приватній клініці “Одрекс”.
Після його смерті правоохоронці повідомили про підозру двом лікарям: завідувачу хірургічного відділення Віталію Русакову та лікарю-онкологу Марині Бєлоцерковській. Їм інкримінують ч.1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнта. Наразі справа передана до суду для розгляду по суті.
Приморський районний суд Одеси продовжив обом лікарям запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Русакова також усунено з посади завідувача хірургічного відділення. А Бєлорківська звільнилася з Odrex і зараз працює в столичній клініці Denis, де зараз консультує онкохворих “зі знижкою” – замість 3331 грн потрапити на запис до скандального онколога можна за 2998 грн.
За інформацією Офісу Генерального прокурора, позиція слідства ґрунтується на висновках комісійної судово-медичної експертизи. У повідомленні зазначено, що при наданні медичної допомоги пацієнту лікарі не забезпечили належного реагування на ознаки ускладнень та вчасне лікування. Також відомо, що після оперативного втручання пацієнту не було призначено обов’язкову післяопераційну антибактеріальну терапію. Саме відсутність вчасних антибіотиків могла сприяти розвитку інфекційного процесу, який згодом переріс у сепсис. Крім того, слідство перевіряє інформацію щодо проведення процедур, які могли бути протипоказані на фоні системного запалення та тяжкого стану пацієнта. Зокрема, йдеться про хіміотерапію, яку призначала Марина Бєлоцерковська.
Ця справа має ще й особистий аспект. За інформацією журналістів, Русаков був давнім приятелем родини Ківанів. Є інформація, що Ківан за життя робив Русакову цінні подарунки: квартиру з ремонтом та новеньке авто Lexus. Водночас сам Русаков після смерті свого пацієнта заявляв, що нібито не має відношення до його лікування.
Тетяна Крупа: білий халат як інструмент торгівлі інвалідністю
Завершальним акордом у цій симфонії професійного цинізму стала справа Тетяни Крупи – очільниці Хмельницької МСЕК. Восени 2024 року під час обшуків правоохоронці виявили у неї готівку на мільйони доларів. У публічному просторі з’явилися кадри пачок купюр, що лежали на ліжках, та відео, як частину грошей викидали прямо з вікон.
За інформацією слідства, йшлося про незаконне збагачення та можливі махінації з висновками про інвалідність. У воєнний час це звучало особливо безжально. Поки одні втрачали здоров’я на фронті, інші, за підозрою правоохоронців, могли “купувати” статус і “ухилятися” від армії.
МСЕК – це система, яка визначає долю тисяч людей: пенсії, соціальні виплати, звільнення від служби. Коли вона перетворюється на інструмент заробітку, руйнується не лише медична етика, у суспільства руйнується уявлення про справедливість.
Скандал навколо Крупи став поштовхом для дискусій про ліквідацію або реформування МСЕК. Але головне – він закріпив у масовій свідомості образ лікаря як посадовця, що торгує рішеннями.
Чи можливе відновлення довіри до української медицини?
Ці історії – від фальшивого нейрохірурга до мільйонерки з МСЕК – змальовують складний і болісний портрет української медицини. У кожній з них є жертви: конкретні пацієнти, родини, які втратили близьких, люди, що чекали на трансплантацію, військові, для яких довідка означала долю.
Коли пацієнт заходить у кабінет лікаря, він приносить із собою не лише історію хвороби, а й віру в професіоналізм і порядність. Кожен гучний скандал відбирає частину цієї віри. Поки суди ставлять крапки в конкретних справах, суспільству доводиться відповідати на складніше питання: чи зможе білий халат знову стати символом захисту, а не підозри? Бо медицина без довіри – це система без імунітету.