Завдяки платформі “СтопТиск” підприємствам повернули близько 32 мільйонів гривень та припинили 8 кримінальних розслідувань. З вересня 2025 року було отримано 177 заяв на утиски з боку правоохоронців.
Феномен “тиску на бізнес” охоплює декілька вимірів: це вплив регуляторної та фіскальної систем, а також незаконний вплив правоохоронних органів. Якщо до частих змін у законодавстві, коректив у підходах до оподаткування та звітності український бізнес певною мірою адаптувався, то ось неправомірні дії з боку правоохоронних органів часто стають по-справжньому гострою проблемою, що може зупинити діяльність.
Саме за розв’язання цього питання взявся Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який неодноразово організовував зустрічі з бізнесом ще на попередній посаді – очільника Державної податкової служби, та усвідомлював, “що турбує” українського підприємця.
Таким чином, у вересні 2025 року почав функціонувати портал “СтопТиск” – засіб безпосередньої взаємодії бізнесу з прокуратурою у випадках вірогідного тиску з боку правоохоронних і контролюючих органів. За декілька місяців роботи на платформу надійшли сотні заяв, частина з яких закінчилася для бізнесу поверненням власності, грошей і припиненням кримінальних проваджень. Про результати роботи порталу, відгук правоохоронних органів на масштабну ревізію справ і ліміти допустимого використання “СтопТиску” читайте в інтерв’ю заступника начальника відділу в управлінні нагляду за дотриманням законів органами, що ведуть боротьбу зі злочинами у сфері захисту національних та міжнародних інвестицій, Офісу Генерального прокурора Світлани Литвин, для УНН.
– З вересня 2025 року діє портал “СтопТиск”, через який бізнес може безпосередньо подавати скарги на тиск з боку правоохоронців. Яка кількість таких заяв вже надійшла?
За даними на 5 лютого 2026 року через портал “СтопТиск” надійшло 177 повідомлень від представників бізнесу стосовно можливого неправомірного тиску з боку правоохоронних і контролюючих органів. Вже невдовзі після запуску платформи обсяг звернень став поступово збільшуватися, що може вказувати як на зростання інформованості підприємців про існування порталу, так і на підвищення довіри бізнес-спільноти до прокуратури як інституції, спроможної реагувати на випадки неправомірного втручання в господарську діяльність.
– Скільки з цих заяв вже опрацьовано? Які висновки?
З усієї кількості звернень, поданих через портал “СтопТиск”, 169 повідомлень вже були розглянуті органами прокуратури. За результатами перевірок у 36 випадках виявлено підстави для реагування та вжито заходів, це дало змогу оперативно відновити порушені права підприємців. У 8 кримінальних провадженнях забезпечено винесення рішень у відповідності до ст. 284 КПК України.
У певних ситуаціях ми навіть отримували листи з подяками за виконану роботу, дописи в соціальних мережах. Це засвідчує про значущість роботи порталу “СтопТиск” для бізнесу.
В той же час у 133 випадках підстав для реагування не було встановлено. Це пояснюється головним чином тим, що не підтвердилися представлені заявниками обставини або не були виявлені ознаки незаконного впливу. Інші повідомлення знаходяться на розгляді – їх уважно перевіряють, щоб забезпечити об’єктивний і всебічний аналіз.
– Ви згадуєте про відновлення прав суб’єктів. Чи вдалося на ділі відновити їхні майнові права, зокрема гарантувати повернення коштів, вилучених під час обшуків?
Так, завдяки вжитим діям власникам повернуто гроші, вилучені під час обшуків, у різних валютах на загальну суму, що в гривневому еквіваленті дорівнює майже 32 мільйонам гривень. Крім того, заявникам повернуто сільськогосподарську техніку, апаратуру для виготовлення тютюнових виробів, комп’ютерні пристрої, мобільні телефони, флеш-накопичувачі та інше.
– Чи контролюються дії правоохоронців?
У 3 випадках внесено відомості до ЄРДР за фактами можливих неправомірних дій службовців правоохоронних органів, хід досудового слідства у яких знаходиться на контролі у керівників обласних прокуратур.
– На що саме найчастіше скаржиться бізнес?
Аналіз звернень, поданих через портал “СтопТиск”, свідчить про систематичні проблеми у співпраці окремих правоохоронних органів з бізнесом, що вимагають посиленої прокурорської реакції. Найчастіше підприємці висловлюють невдоволення процесуальними порушеннями під час досудового слідства, наприклад, під час здійснення обшуків, невиконанням судових рішень щодо повернення вилученого майна, безпідставним затягуванням досудового слідства.
Прокуратура систематично відстежує дотримання законності, гарантує пропорційність заходів забезпечення кримінального провадження, вживає заходів щодо відновлення порушених прав та прискорення розслідувань. Також проводиться нагляд за виконанням судових рішень.
– А який правоохоронний орган найчастіше виступає об’єктом критики з боку бізнесу?
Найбільше звернень стосується дій Національної поліції, БЕБ, СБУ, а також митних та податкових органів. Органи прокуратури посилюють нагляд і реагують на кожен сигнал про неналежний контроль, підвищуючи ефективність захисту прав бізнесу.
– Чи простежується певна залежність між напрямком, сферою діяльності чи розміром бізнесу – хто зустрічається з тиском найчастіше?
– Незважаючи на те, що офіційно не ведеться облік звернень за розміром чи галуззю бізнесу, аналіз доступних кейсів дозволяє виявити деякі тенденції. Найчастіше про тиск повідомляють представники середнього та великого бізнесу, що обумовлено великими фінансовими оборотами, наявністю активів, які можуть стати об’єктом арешту, а також підвищеною увагою з боку контролюючих органів. Особливо уразливими виявляються компанії в сферах агробізнесу, логістики, імпорту та експорту, фінансових послуг, виробництва, будівництва та торгівлі підакцизними товарами.
Органи прокуратури оперативно реагують на кожен сигнал про порушення прав бізнесу та вживають усіх передбачених законом заходів для запобігання неправомірному втручанню в діяльність підприємств.
– Про які найбільш відомі кейси з тих кримінальних проваджень, які були закриті, ви можете повідомити?
– Серед найбільш резонансних кримінальних проваджень, які було припинено після втручання органів прокуратури або перегляду матеріалів справи, можна назвати кейси щодо низки великих і середніх підприємств, у яких було виявлено відсутність складу злочину або належної доказової бази. Зокрема, це справи стосовно ТОВ “Бахмачгазбудсервіс”, ТОВ “Миколай-плюс”, ТОВ “Шериф-Захист”, ПрАТ “Суха-Балка”, ФГ “Вереш”, ФГ “ДОБРОБУТ-БСГ”, ФОП “Петров”. У цих випадках після додаткової перевірки матеріалів досудових розслідувань було прийнято рішення про їх припинення, скасування арештів і повернення вилученого майна, що стало публічним прикладом результативності механізму прокурорського реагування та відновлення прав суб’єктів господарювання.
– Чи намагаються, скажімо так, ті представники бізнесу, щодо яких є можливі підстави здійснювати розслідування, скористатися цією відкритості з боку органів прокуратури з тим, щоб припинити справу без негативних для себе наслідків?
Так, на жаль, трапляються випадки, коли певні представники бізнесу намагаються застосувати відкритість органів прокуратури як спосіб вплинути на хід кримінального провадження або уникнути можливої відповідальності. Такі звернення іноді мають на меті створення інформаційного тиску на слідство, уповільнення розгляду справи або дискредитацію законних дій правоохоронних органів.
У той же час позиція прокуратури залишається непохитною: реагування відбувається виключно за наявності підтверджених фактів неправомірного впливу, а портал не сприймається як засіб уникнення кримінальної відповідальності чи інструмент для припинення справ без правових підстав.
– Чи є якісь типові ознаки того, що справа сфабрикована, є штучною? Часто доводиться чути, що справи тягнуться роками без логічного завершення у вигляді судового розгляду та вироку.
– Тривалий розгляд кримінальних проваджень судами сам по собі не є ознакою того, що справа сфабрикована, штучна або необґрунтована. Згідно з кримінальним процесуальним законодавством України судовий розгляд повинен здійснюватися у розумні терміни. У той же час поняття “розумного терміну” є оціночним і залежить від складності справи, обсягу доказів, кількості учасників процесу, потреби у проведенні експертиз, допиту значної кількості свідків, а також поведінки сторін провадження.
У дійсності тривалість судового розгляду часто зумовлена об’єктивними та процесуальними факторами, насамперед значним навантаженням на суди та складністю кримінальних проваджень.
Дійсно, є випадки, коли затягування судового розгляду пов’язане зі зловживанням процесуальними правами стороною захисту, що виражається у постійному поданні безпідставних клопотань, ініціюванні повторних експертиз, неявці захисників або обвинувачених до суду, а також інших діях, спрямованих на затягування провадження.
Отже, сама по собі тривалість судового розгляду не може розглядатися як ознака сфабрикованості справи. Оцінка обґрунтованості кримінального провадження здійснюється передусім на підставі сукупності доказів, дотримання процесуальних гарантій та результатів судового розгляду, а не лише з огляду на його тривалість.
– Як загалом зреагували правоохоронні органи на ініціативу щодо ревізії справ на предмет виявлення тиску на бізнес, якщо говорити про непублічну площину? Чи були перешкоди з боку слідчих органів? Можливо, зможете навести якісь конкретні приклади?
– Відгук всіх органів на ініціативу перевірки кримінальних проваджень на предмет можливого тиску на бізнес був конструктивним, діловим та орієнтованим на результат. Бюро економічної безпеки, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань і Національна поліція України забезпечили проведення внутрішнього аудиту відповідних проваджень з метою перевірки їх обґрунтованості, законності процесуальних рішень та дотримання прав суб’єктів господарювання.
За результатами цієї роботи закрито кримінальні провадження, в яких не було достатніх підстав для подальшого розслідування, а також вирішені питання стосовно тимчасово вилученого майна та речових доказів. У той же час у провадженнях, що мали належну доказову базу, забезпечено їх передачу до суду.
Слідчі підрозділи додатково зорієнтовано на застосування зважених, пропорційних і мінімально обтяжливих заходів забезпечення кримінального провадження, з урахуванням інтересів бізнесу та необхідності недопущення надмірного втручання в господарську діяльність. Прокуратура, зі свого боку, здійснює постійний процесуальний нагляд та контроль за дотриманням законності, що підвищує якість прийнятих рішень.