За лаштунками резонансної лікарні Odrex приховується минуле, пов’язане з азартними іграми, офшорами та відносинами з росією. А головні власники, які колись займалися виробництвом гральних апаратів і отримували прибуток від залежності від азартних ігор, тепер керують медичною установою, де вартість помилки – людське життя.
Гучна приватна лікарня Odrex створює вигляд сучасної медичної установи європейського рівня. Однак, за її фасадом все чіткіше видніється зовсім інша картина – з гральним бізнесом, офшорами, фірмами-посередниками та зв’язками з росією. Хто насправді ті люди, що стоять за лікарнею “Одрекс”, як гроші з азартних ігор трансформувалися в медичну справу, і яке місце у цій історії займає росія, читайте в матеріалі УНН.
Від гральних автоматів до “медицини”: історія бренду Odrex
Історія марки Odrex розпочалася задовго до того, як ця назва з’явилася на фасаді приватної лікарні. Компанія з подібною назвою була зареєстрована в Одесі ще в 1997 році. Офіційно для виробництва, по суті – вона займалася імпортом і ремонтом вживаних гральних автоматів.
Згодом бізнес під назвою Odrex перекваліфікувався з ремонту старих “одноруких бандитів”, привезених з-за кордону на виготовлення гральних автоматів, ігрових столів і рулеток у великих масштабах. Йшлося вже не про десятки, а про тисячі одиниць продукції на рік – частина з яких експортувалася за межі України.
Компанія була зареєстрована в Одесі на вулиці Розкидайлівській – за тією ж адресою, де й сьогодні “зареєстровані” юридичні особи, пов’язані з діяльністю скандальної лікарні Odrex.
Співвласниками грального бізнесу на різних етапах були Тігран Арутюнян, Леонід Кучук та Ірина Зайкова – люди, які пізніше з’являться вже в зовсім інший ролі: як головні особи проєкту під назвою “Медичний дім”.
“Невада”: міст між Odrex та росією
У 2001 році бізнес вийшов на новий рівень. Арутюнян і Кучук заснували компанію “Невада”, яка займалася управлінням власними гральними залами. Компанія була зареєстрована все за тією ж адресою на Розкидайлівській, що ще раз підтверджує єдиний бізнес-контур.
Саме через “Неваду” гральний бізнес Odrex почав активну експансію за кордон. У російських реєстрах журналісти знайшли цілу мережу компаній з однаковою назвою “Невада-Х”, де “Х” відповідало назві російського міста або регіону. Такі фірми масово реєструвалися у 2002–2003 роках – у період, коли українські гральні автомати активно постачалися на ринок РФ.
Окремої уваги заслуговує ТОВ “Невада-Самара” – російська компанія, з якою було пов’язане дочірнє підприємство “Ослан”. Саме з цими структурами журналісти пов’язують подальшу діяльність Віктора Бежинару.
На сьогодні всі ці російські компанії формально ліквідовані. Втім, сам факт їх існування свідчить: бізнес, з якого згодом “виросла” лікарня Odrex, десятиліттями працював у тісному зв’язку з російським ринком азартних ігор.
Віктор Бежинару: від ігорки до медицини
Ім’я Віктора Бежинару з’являється у цій історії не випадково. За даними журналістів, людина з таким самим ПІБ ще з початку 2000-х років була залучена до питань безпеки в гральному бізнесі Odrex. Саме в той час, коли “Одрекс” і “Невада” активно розширювали свою присутність, у тому числі за межами України.
Згодом Бежинару став керівником і засновником низки компаній, які не мали жодного відношення до медицини, зате фігурували у гучних кримінальних справах. Йдеться про фірми, які брали участь у сумнівних тендерах, де закуповувалося обладнання за цінами, у рази вищими за ринкові, а сам товар мав ознаки технічної непридатності. Саме ці обставини стали об’єктом уваги Державного бюро розслідувань, яке заявляло про перевірку можливих зловживань, завищення вартості обладнання та використання ланцюга пов’язаних компаній для виведення коштів. Фінансові потоки в таких схемах, за даними слідства, проходили через ланцюг компаній з ознаками фіктивності, після чого “розчинялися” на рахунках інших юридичних осіб.
Водночас Бежинару не був стороннім спостерігачем і для медичного проєкту. У певний момент саме він опинився серед осіб, які отримали прямий контроль над компанією, що забезпечувала роботу лікарні Odrex. Це сталося вже після того, як навколо медзакладу почали виникати скандали та увага правоохоронних органів. Таким чином, Бежинару став не просто фоновою фігурою з гральним минулим, а людиною, яка безпосередньо зайшла у структуру Odrex у критичний для лікарні період.
Як і інші співвласники Odrex Бежинару, зберіг інтерес до гральної сфери. Він досі є співзасновником компанії, основним видом діяльності якої офіційно зазначена організація азартних ігор. А його партнер у цьому бізнесі володіє торговими марками, безпосередньо пов’язаними з цією індустрією.
Чому власникам грального бізнесу довелося піти у медицину?
У 2009 році ситуація для грального бізнесу в Україні кардинально змінилася. Після трагедії у гральному залі в Дніпрі держава фактично заборонила діяльність гральних автоматів і залів. Для компаній, які роками працювали у цій сфері, це означало необхідність термінової реорганізації бізнесу.
Саме у цей період структури, пов’язані з брендом Odrex та компанією “Невада”, почали змінювати профіль діяльності. Спочатку під тією ж назвою з’явилася страхова компанія, а вже у 2012 році – медичний проєкт, який згодом перетворився на скандальну приватну лікарню в Одесі.
Підтвердження цієї трансформації можна знайти у відкритих реєстрах. Зокрема, Ірина Зайкова залишалася співвласницею “Невади”, компанія “Одрекс” у формі ТОВ фігурує серед засновників Української асоціації діячів грального бізнесу, а на Зайкову зареєстровані торгові марки “Одрекс”, під якими раніше надавалися послуги азартних ігор.
Таким чином, змінилася вивіска та сфера діяльності, однак ключові фігури і бізнес-зв’язки, сформовані ще у гральному бізнесі, нікуди не зникли.
Російський слід в бізнесі Odrex
Сукупність зібраних фактів свідчить: бізнес-імперія, частиною якої сьогодні є лікарня Odrex, формувалася роками у середовищі грального бізнесу з активною присутністю на російському ринку. Саме в той період були закладені фінансові, корпоративні та управлінські зв’язки, які згодом трансформувалися у “медичний” проєкт.
На тлі численних скандалів навколо лікарні, смертей пацієнтів та свідчень їхніх родичів про фінансовий тиск, виникають логічні питання: Чи не були перенесені методи роботи з азартної індустрії, з її максимізацією прибутку будь-якою ціною – у сферу, де вартість помилки вимірюється людським життям? Та чи мають право люди, які заробляли на лудоманії зараз займатися “лікуванням” українців?