Від початку року в Україні діє єдина електронна пошта для звернень до військового омбудсмена. Військові та їхні сім’ї можуть надсилати заяви електронною поштою або через вебсайт.
З початку цього року в Україні почала діяти єдина електронна скринька для подання запитів до військового омбудсмена. Інформувати про утиски прав можуть військовослужбовці та члени їхніх родин. УНН інформує, куди писати та які заяви будуть прийматися.
Куди звертатися військовим у випадку порушення прав
З жовтня 2025 року Ольга Решетилова (Кобилинська) займає пост військового омбудсмена.
З початку цього року в Україні введено єдину електронну адресу для звернень до військового омбудсмена. Вона призначена для розгляду питань, що мають відношення до проходження військової служби.
До військового омбудсмена з заявою можуть звернутися:
- військовослужбовці;
- резервісти та військовозобов’язані під час проходження зборів;
- члени добровольчих формувань територіальних громад;
- особи, котрі на добровільній основі залучаються до руху опору на тимчасово окупованих територіях;
- особовий склад правоохоронних органів, залучений до прямої участі в бойових діях;
- представники за дорученням чи законні представники осіб, на котрих поширюється дія закону.
Заяви військових: як правильно подати
На даний час скаргу можна надіслати тільки електронною поштою за адресою [email protected] або через форму на вебсайті https://milomb.gov.ua/kontakty. Можливості подання скарг факсом або телефоном наразі немає. Лінія допомоги та можливість подати скаргу через застосунок “Армія+” почнуть функціонувати пізніше.
Скаргу слід містити:
- прізвище, ім’я, по батькові;
- місцезнаходження та/або електронна поштова адреса та/або дані про інші технічні засоби електронних комунікацій для зв’язку зі скаржником;
- суть та зміст скарги;
- у випадку подання скарги представником скаржника – документи, що засвідчують повноваження для представництва інтересів особи;
- дату подачі скарги і підпис.
Використання кваліфікованого електронного підпису під час подання скарги не є обов’язковим.
Дві чи більше скарг, подані з одного й того самого питання, розглядаються разом.
Термін розгляду скарги не може бути більшим за десять робочих днів з дати її отримання. Втім, скарга може бути розглянута впродовж трьох днів, якщо зміст скарги дає підстави підозрювати можливу шкоду для життя і здоров’я скаржника.
У випадку, якщо під час розгляду скарги виявлено ознаки кримінального правопорушення, про це терміново повідомляються відповідні правоохоронні органи, а у випадку виявлення фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень – також Національне агентство з питань запобігання корупції.
Анонімні скарги не розглядаються, за винятком випадків, якщо анонімна скарга стосується конкретного порушення та містить реальні дані, котрі можуть бути перевірені.
За результатами розгляду скарги приймається одне з таких рішень:
- призначення перевірки;
- направлення матеріалів скарги для організації розгляду за належністю;
- повернення скарги назад, якщо вона не відноситься до компетенції Офісу омбудсмана.
Про прийняте рішення повідомляється скаржнику не пізніше трьох робочих днів. Рішення можна оскаржити.
Перевірки здійснюються за рішенням військового омбудсмана або одного з його заступників, порядок котрих затверджується омбудсманом.
Підставами для призначення перевірок є відомості, які свідчать про утиски прав військових, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських, отримані з будь-яких джерел, в тому числі у зверненні/запиті народного депутата, оприлюднені в медіа тощо.
У рішенні про призначення перевірки зазначаються:
- предмет та об’єкт перевірки;
- підстави для призначення перевірки;
- дата початку проведення перевірки.
Термін проведення перевірки не може перевищувати 30 робочих днів, втім, він може бути продовжений за наявності обґрунтованих підстав на той самий термін.
Під час проведення перевірки особи, залучені до неї, мають право:
- опитувати та отримувати інформацію проти кого проводиться перевірка;
- запитувати та отримувати інформацію і документи, котрі стосуються предмета перевірки, робити (отримувати) потрібні копії таких документів;
- проводити огляд місцевості, об’єктів, приміщень, предметів тощо, котрі стосуються предмета перевірки.
За результатами перевірки складається висновок, в котрому зазначаються:
- інформація про відсутність або наявність порушення прав військових, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських;
- суть порушення;
- командир, орган військового управління, орган державної влади, його посадова особа, дії та/або рішення якої призвели до порушення прав;
- причини та умови, котрі призвели до порушення прав.
Зокрема, за результатами перевірки може бути розглянуто питання про притягнення командира до дисциплінарної відповідальності.
Захист прав військових: які гарантії передбачає закон
Відповідно до закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, військові мають права:
Соціально-економічні:
- право на достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, який відповідає умовам військової служби, в тому числі право на отримання підйомної допомоги та добових при переїзді на нове місце служби;
- право на соціальну та професійну адаптацію;
- право на охорону здоров’я, медичну та соціально-психологічну допомогу;
- право на забезпечення житловим приміщенням;
- право на безкоштовний проїзд;
- право на звільнення від штрафних санкцій та пені за невиконання зобов’язань;
- санаторно-курортне лікування;
- право на безплатну правову допомогу;
- право на пенсійне забезпечення;
- право військових, котрі звільняються зі служби, на отримання одноразової грошової допомоги;
- право на отримання грошової допомоги на оздоровлення та державної допомоги сім’ям з дітьми;
- право на відшкодування завданої шкоди;
- право на оскарження неправомірних рішень та дій;
- право на отримання статусу учасника бойових дій;
- право на догляд за дитиною.
Політичні:
- право на участь у виборах і референдумах;
- право на створення своїх громадських об’єднань відповідно до законодавства України.
Культурні:
- свобода наукової, технічної та художньої творчості;
- право на навчання (в тому числі на отримання післядипломної освіти) у військових навчальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військових.
Трудові:
- право на працю та рівні права у соціально-економічній сфері;
- обмеження щодо звільнення військових;
- поновлення на військовій службі (посаді) військових;
- право на працевлаштування військових після звільнення з військової служби;
- право на дострокове звільнення від проходження військової служби;
- переважне право на укладення контракту на проходження військової служби;
- право на визначення тривалості службового часу і часу відпочинку;
- право на відпустки.
Релігійні: право на свободу світогляду і віросповідання.