Нинішня ситуація з мобільним зв’язком в українських регіонах безпосередньо пов’язана з функціонуванням енергосистеми: регламентовані та непередбачені відключення електричної енергії впливають на забезпечення енергією обладнання, а масштабні атаки рф на енергетичну структуру зробили електропостачання в багатьох областях непередбачуваним.
Чи зможуть українці хоч трохи здійснювати дзвінки один одному під час блекаутів, що очікує на мобільний інтернет в Україні та яким чином енергетична криза позначається на вартості базових тарифів для населення – УНН поспілкувався з ключовими вітчизняними операторами мобільного зв’язку.
На даний час будь-який інтенсивний удар по енергосистемі негайно впливає на телеком: чим триваліші та більш непередбачувані вимкнення, тим частіше абоненти залишаються без Інтернету й навіть без можливості зв’язатися з близькими.
Влада та оператори повідомляють про “масштабне посилення автономії мереж”. Проте за гарними висловлюваннями криється проста річ: зв’язок підтримується до тих пір, поки є можливість заливати паливо в генератори та встигнути зарядити акумулятори між вимкненнями.
Акцент на акумулятори та генератори: чи це справді допоможе
За інформацією Мінцифри, 100% базових станцій оснащені акумуляторами, понад третина – генераторами, ще 15,4 тис. генераторів оператори замовили додатково.
Це виглядає як повне зміцнення мережі зв’язку. Однак насправді батареї витримують лише короткочасні вимкнення, а генератори є не скрізь, їх потрібно обслуговувати, заправляти й фізично охороняти.
Так, мобільний оператор lifecell визнає: середня тривалість знеструмлень на його об’єктах у грудні 2025 року становила 8–12 годин, на початку 2026-го збільшилася до понад 16 годин на добу. За такого режиму батареї не встигають заряджатися, і жодні звіти про “посилену автономність” не змінюють того факту, що там, де немає стабільного електропостачання, зв’язок функціонує з перебоями.
Vodafone наводить інші дані: у Києві доступність мережі під час найтриваліших відключень не знижувалася нижче 78%, у Київській області – 75%. Але ці показники мало радують абонентів, які саме в періоди найбільших відключень відчувають труднощі як під час спроб зателефонувати родичам, так і під час потреби скористатися мобільним інтернетом.
Регіональна різниця: де працює майже 100% обладнання, а де — як пощастить
Оператори по суті визнають: реальна якість зв’язку залежить не стільки від інвестицій, скільки від стану енергетики в конкретному регіоні. Там, де діють хоч якісь планові графіки, ситуація більш-менш контрольована. Там, де енергетична інфраструктура зруйнована, а відключення тривають по 10–20 годин і більше, мережі “просідають”, а базові станції працюють від генераторів на мінімальних параметрах або просто вимикаються.
Vodafone називає серед відносно стабільних регіонів Кіровоградську, Житомирську, Львівську та Рівненську області, де працездатність мережі наближається до 100%.
lifecell повідомляє про роботу понад 90% мережі загалом по країні, Vodafone – про близько 87%.
Проте за цими середніми показниками майже завжди стоять конкретні райони, які залишаються в інформаційній ізоляції саме тоді, коли вона найбільш небезпечна.
Технічні обмеження, про які зазвичай не згадують
Оператори визнають: забезпечити цілодобову роботу всієї мережі лише на генераторах фізично неможливо. Частину базових станцій просто неможливо дообладнати через розташування на дахах або технічні обмеження. Аварійні бригади змушені вибирати, куди везти генератор і паливо в першу чергу, особливо коли одночасно потрібно відновлювати об’єкти після обстрілів.
Навіть сучасні літієві батареї з функцією самопідігріву мають ліміт: їм потрібно 3–4 години безперервного живлення для повної зарядки. Морози, збільшення навантаження – коли 60% користувачів фіксованого інтернету під час вимкнень переходять на мобільний – скорочують час автономної роботи й ще швидше “виснажують” запас енергії. Фактично мережа працює на межі технічних можливостей, а резерви витрачаються на підтримку мінімальної функціональності, а не на реальний запас міцності.
Оператори радять українцям економно використовувати інтернет, уникати важкого відеоконтенту, заживлювати домашні роутери від павербанків, щоб не перевантажувати мобільну мережу.
Це практичні поради, але вони свідчать про інше: навіть після багатомільярдних інвестицій система залишається нестійкою і значною мірою перекладає відповідальність за її функціонування на самих абонентів.
Батареї, генератори, сонячні станції: як в Україні намагаються відновити мобільний зв’язок
lifecell звітує, що понад 94% його мережі можуть працювати автономно до 10 годин за умови повної зарядки батарей. Для цього оператор закупив 48 тис. літієвих батарей, понад 45 тис. уже встановлено, додатково придбано 3500 генераторів. Інвестиції в енергомодернізацію оцінюють більш ніж у 2 млрд грн.
Vodafone говорить про восьмиразове збільшення парку літієвих АКБ за два роки, запуск понад 20 тис. нових батарей, збільшення кількості генераторів, створення стратегічних запасів палива та запуск перших сотні об’єктів на сонячному живленні.
Це значні витрати, і оператори не приховують: блекаути вже впливають на собівартість послуг. Паливо, логістика, ремонт обладнання, понаднормова робота інженерів, збитки через пошкодження інфраструктури – усе це враховується в тарифах. Vodafone прямо заявляє, що проблеми з електроенергією впливають на вартість послуг від початку повномасштабної війни, lifecell – про збільшення операційних витрат і нестачу кадрів.
Тарифи доступні, але не безмежно
Формально всі три оператори запевняють: перегляд вартості тарифів відбувається лише на основі економічних розрахунків, а клієнтів попередять завчасно. На практиці ж українці вже кілька разів бачили “оновлення лінійок” зі збільшенням вартості послуг, тоді як якість зв’язку в умовах блекаутів погіршується.
lifecell заявляє, що прагне зберігати конкурентність і доступність пропозицій. Vodafone наголошує на багатомільярдних інвестиціях, які начебто виправдовують нові тарифи. “Київстар” зазвичай посилається на “обґрунтовані економічні розрахунки”.
При цьому жоден з операторів не надає чіткої відповіді, чи буде чергове підвищення цін у разі нового масованого удару по енергетиці. Досвід попередніх років показує, що ризик не нульовий.
Зв’язок як вразливий нерв країни під час війни
Мобільний зв’язок під час війни й блекаутів — важлива інфраструктура безпеки для українців. Сотні генераторів, тисячі батарей, нові технології на зразок супутникового DirecttoCell дійсно збільшують стійкість мереж. Але поки енергосистема залишається вразливою, мобільний зв’язок також буде “нестабільним”.
Оператори роблять багато, але їхня стійкість має межі. І чим довше триває енергетична криза, тим більша ймовірність, що її наслідки українці відчуватимуть навіть у рахунках за мобільні послуги.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що інфраструктура найбільшого українського оператора мобільного зв’язку “Київстар” після масованих атак рф на енергетику у дев’яти областях відключена від електропостачання на 40-60%.