Київ: критичний стан інфраструктури. Чи вистачить тепла, світла та води цієї зими?

Київ переживає період з нестійким електропостачанням та різними загрозами для опалення; критично важливі об’єкти функціонують на генераторах, але житлові сектори не мають впевненості у стабільності. Місто користується допомогою від міжнародних союзників, однак зберігаються проблеми з інфраструктурою та підготовкою до зимового періоду.

Київ на межі ресурсів: що буде з теплом, світлом і водою до кінця зими

Київ переживає зиму в обставинах нерегулярного енергопостачання та неоднакових небезпек щодо тепла: місто підтримує ключові об’єкти на генераторах та пересувних теплових системах, проте для житлових кварталів гарантії стабільності відсутні. Найбільш вразливі місця – трансформаторна інфраструктура, залежність багатоповерхівок від насосів та стан внутрішньобудинкових мереж, а також перешкоди, що сповільнюють розширення розподіленої генерації.

З початку року російські війська здійснюють масові ракетно-дронові атаки на Київ, з метою зруйнувати енергетичну структуру столиці та зробити мегаполіс непридатним для життя, принаймні в холодну пору року.

Тільки після однієї з таких атак 24 січня, за інформацією від мера Києва Віталія Кличка, майже 6 тисяч багатоповерхових будівель залишились без обігріву. 

Більшість з них ті, які вже двічі під’єднали або намагалися під’єднати до теплопостачання після обстрілів 9-го та 20- січня. Також проблеми з водопостачанням на лівому березі та частково на правому

– уточнив Кличко.

За його словами, найважча ситуація склалася для жителів мікрорайону Троєщина. 

Аналітик та експерт Олексій Кущ, обговорюючи ситуацію в столиці, зазначає відкрито: локально на Позняках (район у Дарницькому районі столиці, — ред.) з електроенергією та опаленням склалась критична ситуація. Причому по окремих ділянках забудови. 

Наприклад, будинок на (вулиці, — ред.)Пчілки 2, в який влітку (влучив БПЛА, — ред.). У цьому будинку і ще в деяких навколо (найбільш тривалі, — ред.) відключення. Будинок фактично замерзає і всім все одно

– зазначає він.

У соцмережах кияни також пишуть про важкі побутові умови. У деяких будинках по кілька діб відсутнє світло. Проблеми з подачею води, оскільки через відсутність електроенергії насоси не подають воду у багатоповерхівки. У квартирах мешканців міста — низькі температури, оскільки не працює опалення. У поєднанні з морозами останніх двох тижнів це призвело до того, що у будинках почали лопатися труби та радіатори. Житла людей затоплює водою. 

Столиці намагаються допомогти: 

  • від Польщі місту передали 130 генераторів, загальною потужністю 2 376 кВт. Гроші на техніку збирали польські волонтери. За 10 днів поляки зібрали 8 млн злотих (майже 2 млн євро);
    • бельгійське федеральне агентство розвитку “Enabel” передало 22 мобільні котельні та три генератори ( на Київ, Одесу й Фастів) потужністю 200 та 40 кВт;
      • чеська організація  Post Bellum також закупила для потреб міста генератор. А ГО Bevar Ukraine (Данія) передала промислові джерела безперебійного живлення (100 та 80 кВт) та генератор 22 кВт для столичної лікарні. 

        Окрім того, у прокуратурі Києва наразі ведеться 12 кримінальних проваджень, в рамках яких, зокрема, перевіряють, наскільки належно в місті забезпечували захист об’єктів критичної інфраструктури.

        Зокрема, слідче управління ГУ Нацполіції в Києві під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури розслідує провадження, відкрите 15 січня 2026 року за ч. 2 ст. 367 КК України. Воно стосується ймовірної службової недбалості посадовців виконавчого органу Київради (КМДА), її структурних підрозділів і підпорядкованих підприємств у 2022–2025 роках під час підготовки роботи та захисту критичної інфраструктури столиці, зокрема під час проведення публічних закупівель. Мета цих дій мала полягати у протидії негативним наслідкам пошкоджень критичних об’єктів в умовах повномасштабної агресії РФ.

        Окремо Печерське управління поліції під процесуальним керівництвом Печерської окружної прокуратури Києва розслідує ще одне провадження (також від 15 січня 2026 року) за ч. 4 ст. 191 КК України. У ньому йдеться про можливе завищення вартості закупівлі когенераційних установок і робіт з їх підключення, які у 2024–2025 роках проводили комунальні підприємства зі сфери управління КМДА.

        Також ще у 10 провадженнях, які ведуть територіальні підрозділи поліції під керівництвом окружних прокуратур, перевіряють дії посадовців комунальних підприємств, керуючих компаній та районних у Києві держадміністрацій щодо підготовки до зими. Йдеться, зокрема, про утримання доріг і тротуарів в осінньо-зимовий період 2025–2026 років та готовність міста до тривалих відключень електроенергії й теплопостачання.

        УНН розбиралися разом із експертом чи допоможе все це врятувати Київ та з якими проблемами зіткнуться  містяни у найближчому майбутньому.

        Тепло на межі, світло — на паузі: з чим кияни входять у завершення зими 

        Директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко, який надав редакції ексклюзивний коментар, зазначає: ризики для опалення та електроенергії визначаються не тільки комфортом, а й базовою життєдіяльністю міста.

        Ситуація вкрай напружена, адже основні джерела тепла функціонують не на повну потужність, а тривалість відключень електроенергії збільшується

        – каже він.

        Найбільш делікатна проблема для міста зараз — це теплозабезпечення. За словами співрозмовника, УНН, ТЕС-5 і ТЕС-6,  функціонують далеко не на повну силу.  Це і формує основну лінію напруги: “половина Києва забезпечена теплопостачанням, половина у дуже небезпечній зоні, якщо так обережно сказати”.

        Проте паралельно Київ намагається покладатися на існуючі резервні джерела. Олександр  Сергієнко нагадує:

         “У (місті, – ред.) близько 180 котелень, в них 12 районного масштабу потужністю понад 80 мегаватт, а також багато котелень при школах, при заводах, при якихось підприємствах. Зокрема, й медичних.  У лікарнях багато таких котелень, щоб (вони, — ред.) були незалежні від міста”. 

        Окремий інструмент подолання кризи — пересувні рішення. 

        Київ, як вказує експерт, має 69 мобільних теплових станцій, які можливо  підключати в те місце, де в цьому  виникає потреба. 

        Він наводить приклад оперативного підсилення після атак.

        10-го числа, наприклад, після атаки 9-го, вже наступного дня Київ заживив 13 мобільних теплових котелень… на трошки менше 12 лікарень. Тобто головні київські лікарні забезпечені теплом

        – пояснює Сергієнко.

        Електрика на межі відповідальності держави та оператора мереж 

        Висновки щодо поточної динаміки директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” робить рішучий.

        Ми всі бачимо, що ситуація теж напружена. Дуже великі інтервали, коли немає світла, і зменшуються інтервали, коли це світло є

        – підкреслює Сергієнко.

        Проте місту вдалося закрити частину потреб критичної інфраструктури.

        У нас понад 1100 різної потужності генераторів, які забезпечують роботу критичних інфраструктурних об’єктів. Наприклад, лікарні, школи і все таке інше

        – пояснює експерт.

        Але тут же акцентує, що є ліміт витримки для резервних потужностей.

        Для забезпечення роботи тролейбусної чи трамвайної мережі, а тим паче метрополітену, такої електроенергії може не вистачати, тому що генератори “не розраховані на таку потужність, яка потрібна для функціонального метро

        – каже Олександр Сергієнко.

        Одночасно, обговорюючи електропостачання Києва, експерт розділяє відповідальність між рівнями влади та компаніями. 

        Він прямо зазначає: 

        “Щодо електропостачання, це повністю відповідальність центральної влади”. 

        За словами Олександра Сергієнка, постачанням електроенергії до столиці займається державна компанія “Укренерго”, а на рівні розподілу в місті — місцева компанія ДТЕК – Київські електромережі. 

        Багатоповерхівки у блекауті: у чому слабкі місця столичного житлового сектору

        Найбільш часті побутові наслідки блекаутів у багатоквартирних будинках — перебої з подачею води. Експерт пояснює їх механізм: 

        Якщо вимикається електрика, то можуть не працювати всі насосні станції для подачі води. Особливо вразливі висотки: для будинків, які мають понад 10 поверхів, встановлюються додаткові групи насосів. Якщо немає електрики, то ці насоси не можуть функціонувати

        – роз’яснює Сергієнко.

        Окремий блок — готовність до екстрених ситуацій будинків, де мешканці створили ОСББ і інвестували в автономність. Співрозмовник УНН описує міські програми як такі, що існували ще до війни та стверджує, що місто компенсувало ОСББ придбання генераторів, накопичувачів енергії, сонячних панелей. 

        Про фінансовий стимул також говорить відкрито: 

        “Це програма 70 на 30: місто компенсує 70% витрат. Такі проєкти реалізували за останні роки 4,5 тисячі”. 

        Окрема лінія ризиків — технічний стан будинкових мереж. Експерт стверджує, що в інженерії не буває чарівної поломки з нізвідки.

        Будь-яка інженерна система потребує постійного нагляду і постійного технічного обслуговування. Але саме масові підключення додаткових приладів можуть зробити старі проблеми критичними. Коли люди масово почнуть підключати електрообігрівачі, ця стара проводка може просто не витримувати

        – каже Сергієнко.

        Далі він деталізує, що спрацьовуватимуть захисні автомати, або можуть ламатися інші технічні елементи. Висновок робить простий: будь-які старі проблеми можуть стати критичними і відігравати там фатальну роль.

        Чому Київ виявився вразливим для атак зс рф 

        В оцінці підготовки столиці до атак Олександр Сергієнко концентрується на трансформаторній інфраструктурі. Він називає її ключовою ланкою, без якої навіть станція, що працює, не дає результату.

        “Станція виробляє електроенергію, але для того, щоб її подати в мережу, треба, щоб працювали трансформатори. Якщо їх вивести з ладу, станція взагалі не може функціонувати”.

        Далі від експерта лунає критика на адресу урядових структур: 

        “На жаль, Уряд,  Міненерго, не забезпечили надійного захисту цих трансформаторних груп. Йдеться і про слабкість “другого рівня” захисту. На початок цього сезону  було захищено лише половину цих трансформаторних груп”, — констатує директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста”.

        Проблема, за його словами, стосується і трансформаторів у розподільчих мережах. Експерт наводить масштаб: оператори мають понад три з половиною тисячі трансформаторів. І додає: 

        “Міненерго відверто говорить, що вони не можуть забезпечити захист і, ймовірно, це має бути функція ДТЕК”. 

        Але, за його оцінкою, у приватного гравця немає мотивації вкладатися.

        Для них це зайві кошти витрачати, які вони не хочуть витрачати на цей захист

        – констатує Сергієнко.

        У підсумку він формулює тезу про різницю у якості підготовки локаційно. 

        Місцеві влади, вони краще готувалися, більш підготовлені, а центральна влада не виконала своїх обов’язків

        – переконаний експерт.

         

        Чи могла врятувати Київ альтернативна генерація і чому цього не сталося 

        Ще один напрямок, який міг би зменшити вразливість у блекаути, — розвиток малої та середньої приватної генерації з можливістю віддавати електроенергію в мережу. 

        Олександр Сергієнко висловлює таку думку: 

        “Центральна влада провалила створення альтернативної системи електрогенерації, коли приватний власник може купити собі потужний генератор, підключитися до мережі й видавати в мережу електрику”

        Ключовий бар’єр — складність процедур та економіка підключення.

        Це доволі складна бюрократична процедура. І ДТЕК, як монополіст не зацікавлений в появі конкурентів… вони вставляють палки в колеса

        – переконує Сергієнко.

         Серед конкретних цифр називає авансові платежі:

        “Щоб ввести 1 МВт потужності, треба заплатити лише авансовий внесок 5 тисяч євро, а витрати на під’єднання можуть бути ще вищими:  і 10 тисяч бути за 1 МВт”.

        На його думку, регулятор міг би встановити жорсткіші “стелі” для таких платежів, але цього не зроблено, а оператори мереж не зацікавлені в появі нових конкурентних джерел у системі.

        У прикладному вимірі картина така: місто закриває критичні об’єкти генераторами та пересувними тепловими рішеннями, але побутові ризики для житлових районів залишаються високими, в першу чергу через залежність від електрики (вода, ліфти, опалення в частині будинків) та через технічний стан внутрішніх мереж.

        Для киян це означає дві речі. 

        По-перше, готовність будинку (ОСББ, наявність резервного живлення, стан електрощитових) може бути не менш важливою, ніж графік відключень у районі. 

        По-друге, системні рішення — захист енергетичної інфраструктури та нормальні правила підключення розподіленої генерації — залишаються критичною умовою, без якої місто й надалі житиме в режимі “латання” наслідків, а не зниження ризиків.

        Залишити відповідь

        Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *