Христина Тоткайло, у якої батько помер після терапії в “Одрексі”, зазначила, що позов медзакладу до УНН є тиском на медіа. Клініка вимагаєспростування відомостей та 1 млн грн відшкодування за висвітлення історій хворих.
Судовий позов скандальної одеської приватної лікарні Odrex до журналістів УНН – це тиск на мас-медіа і спроба змусити замовкнути про істину трагедій, що відбулися в стінах лікарні. Про це проінформувала співзасновниця платформи StopOdrex Христина Тоткайло, у якої батько помер після лікування в медустанові, пише УНН.
Контекст
“Одрекс” звернулася до суду на УНН через оприлюднення розповідей родичів потерпілих, а також тих, хто вважає себе постраждалими від терапії в даному медзакладі. Юристи лікарні наполягають на спростуванні матеріалів, а також відшкодувати “Одрексу” 1 мільйон гривень моральної шкоди. Вочевидь таким чином в “Одрексі” вирішили залякати і закрити рот журналістам, які висвітлюють історії про жертв лікування в цій лікарні, а також стежать за ходом розслідувань кримінальних проваджень, в яких фігурує лікарня. На сьогодні відомо вже про 10 кримінальних справ, що розслідуються за статтями “шахрайство”, “неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником” і “навмисне вбивство”.
“Вони хочуть спростування матеріалів, у яких журналісти розповідають наші оповіді – історії людей, які зустрілися з болем втрати, трагедіями, смертями своїх рідних і близьких через “лікування” в лікарні. Серед цих розповідей є і моя. Оповідь про кончину мого тата, яку в Odrex, звичайно, вважають “збитком для ділової репутації”. Цей позов – не про репутацію. Це про правду, яку Odrex прагне стерти. Замість того, щоб взяти на себе відповідальність, надати пояснення і комунікувати з потерпілими, віддати ситуацію в руки правосуддя – лікарня йде в суд і заявляє мільйонні вимоги до журналістів, тисне на них, щоб ті змовчали і перестали писати правду”, – написала Христина Тоткайло на своїй сторінці у Facebook.
Вона нагадала, що “Одрекс” намагався також заблокувати платформу StopOdrex, створену для того, щоб ті, хто постраждав від лікування в медзакладі, могли повідати свої історії.
“Спочатку вони намагалися заблокувати наш сайт StopOdrex, тепер намагаються залякати журналістів, які зважилися нас вислухати, почути і розповісти наші історії, щоб про них дізналася вся країна. Але правда не зникне від позовів. Ми не змовкнемо і ми вдячні тим, хто не боїться говорити разом з нами”, – акцентувала Христина Тоткайло.
Документальний фільм “Осине гніздо”
Документальний фільм “Осине гніздо” став справжнім викриттям “лікування” у приватній одеській лікарні Odrex. Чи не вперше жертви Odrex та рідні тих, кого не вдалося врятувати після лікування в одеській лікарні, розповіли свою істину. У надії віднайти справедливість і вберегти інших.
Одна з тих, хто не злякався розповісти свою оповідь, – Світлана Гук. Жінка стала вдовою після того, як її чоловік потрапив в “Одрекс” з пухлиною тимуса. Після обіцяної “легкої операції” йому зробили повну торакотомію, а далі почались ускладнення, апарат “штучної нирки” і щоденні рахунки на 80-90 тис. грн. Найбільш шокуючою частиною історії родини Гуків стала розповідь Світлани, про те, як вона прийшла в палату до чоловіка – там було холодно наче в морозилці, а під ковдрою пацієнта стояв нагрівач повітря. Як розповідає сама вдова – Odrex продовжував утримувати тіло її чоловіка на апаратах після клінічної смерті лише для того, щоб виставити більший рахунок, адже перебування в приватній лікарні тарифікується подобово. Чоловік помер, а коли Світлана не змогла заплатити за смерть свого чоловіка – лікарня подала на неї в суд, паралельно погрожуючи. Як розповідає вдова, тиск був настільки сильним, що вона навіть думала про самогубство.
Володимир, інший хворий, прийшов в “Одрекс” на хірургічну операцію. Однак, наступної доби після її проведення, його стан значно погіршився. Виявилося що його легені вражені на 85%. Хоча першопричина звернення в лікарню ніяк не стосувалася проблем з легенями. Лікарі повідомили дружині, що чоловіка заразили бактерією Serratia marcescens, яка поширюється через брудні руки або нестерильне обладнання. Додавши, що в реанімації можна підхопити що завгодно. Чоловікові ставало все гірше, він майже не міг дихати, тож його ввели в медичну кому. Утримання хворого на апаратах коштує дорого, тож врешті у родини закінчилися кошти. У відповідь дружина Володимира почула пропозицію від лікарів лікарні “вимикати світло” – відключати чоловіка від апаратів і змиритися з тим, що його не врятувати. Володимир вижив дивом, вийшовши з лікарні з підірваним здоров’ям і значною втратою ваги. У виписці про зараження інфекцією в лікарні – жодного слова.
Киянка Христина Тоткайло дізналася про онкологічний діагноз свого батька і звернулася до “Феофанії”. Консиліум лікарів дійшов висновку, що агресивна хіміотерапія йому протипоказана до проведення хірургії. Однак хірург Ігор Бєлоцерковський, який також був на консиліумі, запропонував лікуватися в одеському “Одрексі”, де працює його дружина – онколог Марина Бєлоцерковська. Він запевнив доньку, яка була в розпачі, що в одеській лікарні її батьку “врятують гортань і голос”. Перед поїздкою родину змусили оплатити консультацію наперед, без огляду, що вже викликало сумніви.
В “Одрексі” батькові призначили пʼятиденний курс агресивної хіміотерапії й одразу планували другий. Чоловіку встановили гастростому, яка потребувала щоденного догляду, але, за словами Христини, лікарі практично не оглядали її. До моменту виписки в місці встановлення вже був наскрізний отвір, через який витікала їжа.
Після повернення до Києва стан батька різко погіршився: відмовили нирки, зʼявилися виразка в роті. На повідомлення про критичні симптоми лікарка з “Одрексу” відповідала, що сьогодні вихідний, всі питання – в понеділок. Родина заплатила понад 250 тисяч гривень, але батько помер. Христина переконана, що призначення агресивної хіміотерапії всупереч рекомендаціям інших лікарів стало фатальною помилкою “Одрекса”.
Ці історії лише мала частина того, що показано в документальному фільмі “Осине гніздо”. Насправді свідчень значно більше, і всі вони описують однакові патерни: агресивний фінансовий тиск, нехтування протоколами лікування, відсутність належного контролю та випадки, що завершувалися тяжкими ускладненнями або смертю. Фільм є свідченнями потерпілих від “лікування в Odrex. Правоохоронні органи, а також Міністерство охорони здоров’я не можуть їх ігнорувати. Масштаб цих історій свідчить: проблема не в окремих лікарях, а у системі роботи лікарні “Одрекс”. Де головною метою, здається, є не допомога пацієнту, а заробіток.
Смерть Аднана Ківана
Поштовхом до початку активного публічного висвітлення так званої “Справи Odrex” стала смерть у стінах лікарні місцевого бізнесмена-девелопера Аднана Ківана. Відомо, що у травні-жовтні 2024 року він проходив там терапію. За фактом його смерті було повідомлено про підозру у неналежному виконанні професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнта (ч. 1 ст. 140 КК України) двом лікарям.
Пізніше зʼясувалося, що йдеться про завідувача хірургічного відділення Віталія Русакова та лікаря-онколога Марину Бєлоцерковську, яку звільнили з Odrex майже відразу після смерті Аднана Ківана. Слідчі, спираючись на висновки експертизи, вважають, що дії цих двох лікарів призвели до смерті пацієнта Аднана Ківана.
Перевірка Odrex регулятором
Міністерство охорони здоровʼя вже провело перевірку дотримання лікарнею Odrex ліцензійних умов, виявило порушення та відкликало медичну ліцензію, видану на ТОВ “Дім медицини”, яка фігурує у кримінальних справах щодо смерті Аднана Ківана.
Наступним кроком регулятора має стати перевірка ще однієї юридичної особи лікарні ТОВ “Медичний дім “Одрекс”, яка фігурує в інших кримінальних провадженнях. У випадку виявлення порушень – МОЗ повинне відкликати і цю медичну ліцензію лікарні.
Якщо це станеться – у так званого триголового дракона, залишиться остання медична ліцензія, видана у 2012 році на ТОВ “Центр медицини”. Про те, навіщо Odrex щонайменше три юридичні особи з медичними ліцензіями, детальніше читайте в матеріалі УНН.