220
Частина засідання пройшла в режимі ДСК
На засіданні в четвер депутати виділили гроші на поранених, перейменували 15 міських об’єктів (у тому числі з третьої спроби – святошинський парк «Юність») та відкоригували міський бюджет.
Як проходили найяскравіші моменти пленарного засідання 19 вересня – читайте в репортажі КаштанNEWS.
Урочистості, що запізнилися
Міський голова Віталій Кличко традиційно був присутній лише на початку засідання. Цього разу за недовгий період свого перебування у сесійній залі він встиг оголосити про присвоєння звання «Почесний громадянин Києва» аж п’ятнадцятьом видатним киянам (деяким – посмертно). До переліку нагороджених, зокрема, увійшли художній керівник опери Національного академічного театру опери та балету імені Шевченка Анатолій Солов’яненко, поетеса Оксана Забужко та Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Що цікаво, звання почесних громадян Солов’яненку та Забужко було присвоєно ще в червні цього року, а Сирському – взагалі в травні 2022 року. Що змусило Кличка влаштувати почесне нагородження лише зараз, залишається таємницею.
Утім, Сирський на церемонію нагородження все одно не з’явився, однак гості з фронту на засіданні таки були присутні. Перед депутатами виступив заступник командира Третьої окремої штурмової бригади Максим Жорін, який подякував київській громаді за допомогу фронту і водночас нагадав столичному депутатському корпусу, що війна ще триває.
«Зараз я хотів би закликати всіх: не можна відволікатися, не можна розслаблятися. Треба продовжувати підтримку бойових підрозділів, адже війна продовжується. Я розумію сьогодні, проїжджаючи деякі українські міста, що не завжди є відчуття, що у нас в країні йде війна. Проте надзвичайно небезпечно себе цим обманювати: вона триває, вона продовжується. І ті, хто сьогодні не розуміють всієї важливості підтримувати бойові підрозділи та фронт, мають всі шанси вже завтра самі опинитися на цьому фронті», – підкреслив Жорін.
Гроші для поранених та Кандибора
Після завершення урочистої частини засідання пішло своєю чергою. Натхненні, вочевидь, промовою Жоріна депутати сумлінно проголосували за чергову допомогу військовим:
Цього разу йшлося про одноразову виплату матеріальної допомоги в розмірі 45 000 гривень пораненим киянам – Захисникам та Захисницям України. Як прокоментувала згодом заступниця Кличка Марина Хонда, Департамент соцполітики КМДА вже розробляє порядок виплат, які можна буде оформити через «Портал Захисників і Захисниць». Проте термінів, коли поранені зможуть отримати обіцяні виплати, Хонда не назвала, тому залишається чекати подальших повідомлень від Департаменту.
Друге ключове грошове питання, яке мали вирішити вчора депутати – зміни до столичного бюджету, ухваленого в грудні минулого року. Видатки бюджету в новому варіанті складатимуть 100,7 млрд гривень. За рахунок перерозподілу доходів райадміністрації отримають субвенції на придбання житла учасникам бойових дій на суму 1,135 млрд, на капітальний ремонт лікарень піде 550 млн, Департамент соцполітики отримає на міські цільові програми 443 млн, а Департамент муніципальної безпеки – 133 млн на програму розвитку системи цивільної оборони. На програму «Захисник Києва» планується виділити 630 млн за рахунок доходів бюджету та 408 млн за рахунок перерозподілу з Департаменту муніципальної безпеки.
Водночас для Департаменту транспортної інфраструктури заплановано виділити додаткові 1,4 млрд гривень, на реконструкцію горезвісної розв’язки на Богатирській – додаткові 150 млн, на не менш горезвісний Подільсько-Воскресенський міст – додаткові ж 1,27 млрд.
Проти проєкту змін бюджету виступив голова фракції «Слуга народу» в Київраді Андрій Вітренко.
«Я не буду підтримувати даний перерозподіл, незважаючи на те, що там дійсно є позитивна риса – це збільшення видатків на армію і соціальну підтримку нашого населення. Але, як завжди, за цими благими намірами ховається трошки інше: це величезні витрати, які спрямовуються на неефективний Департамент транспорту. Неефективний Департамент транспорту має керівника, проти якого зареєстровано вже не першу петицію. Неефективний Департамент транспорту засвідчує те, що Руслан Васильович (голова Дептрансу Руслан Кандибор, – ред.) не справляється зі своїми обов’язками. Навіщо тоді виділяти додаткові 1,4 млрд гривень на його функціонування?» – запитав Вітренко.
Проте, незважаючи на спротив Вітренка, більшість депутатів підтримала запропоновані зміни до бюджету, і проєкт рішення було ухвалено 76 голосами.
Захист Протасового Яру
Ще одним ключовим моментом порядку денного стало голосування по Протасовому Яру. Як відомо, з самого ранку під стінами Київради зібралися активісти, які вимагали від депутатів нарешті реалізувати рішення про створення ландшафтного заказника, за який боровся загиблий активіст, Герой України Роман Ратушний.
На розгляд депутатів було представлено два проєкти рішень:
- «Про організаційно-правові заходи щодо захисту ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» імені Романа Ратушного» Nº653;
- «Про заяву Київської міської ради щодо статусу ландшафтного заказника місцевого значення «Протасів Яр» імені Романа Ратушного» Nº654.
Обидва проєкти спрямовані на практичну реалізацію рішення Київради щодо захисту Протасового Яру від забудови та створення на його території ландшафтного заказника. Рішення було ухвалено ще в 2022 році, однак забудовник почав оскаржувати його в суді.
Перед голосуванням до депутатів звернулася адвокатка та військовослужбовиця Євгенія Закревська, соратниця Романа Ратушного. Вона попередила, що активісти в будь-якому разі захищатимуть Протасів Яр від незаконної забудови.
«Повірте, ми не сплигнемо з цієї історії, ми будемо це робити з вашою допомогою чи без. І ви можете опинитися зараз на світлій стороні або не дуже світлій, скажімо так. Громада зараз частково воює, ми, можливо, не всі повернемось. Але Ромин заповіт – а він записав у заповіті безпосередньо мені, і не тільки мені, створити тут заказник, реалізувати його мрію і мрію громади – і ми це зробимо. І навіть якщо нас стане менше, це все одно відбудеться», – заявила депутатам Закревська.
У результаті депутатський корпус ухвалив рішення викупити з приватної власності земельні ділянки, які наразі складають більшу частину території Протасового Яру, та розробити екологічний паспорт ландшафтного заказника.
Нові імена
Також під час засідання депутати традиційно перейменували чергову порцію міських об’єктів. Відтепер нові назви отримали:
- комунальний заклад «Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва» – комунальний «Театрально-видовищний заклад культури «Київський муніципальний академічний театр опери та балету» (скорочене найменування– Київська опера);
- театрально-видовищний заклад культури «Київський камерний театр «Дивний замок» – «Київський театр на Солом’янці»;
- вулиця Боткіна – вулиця Професора Павловського;
- безіменна площа між вулицями Січеславською та Георгія Кірпи – площа Північноатлантичного альянсу;
- вулиця Брюсова – вулиця Валентини Радзимовської;
- парк біля кінотеатру Т.Г. Шевченка – «Гірка Крістера»;
- вулиця Станіславського – вулицю Богдана Ступки;
- вулиця Петра Чаадаєва – вулиця Єлизавети Шахатуні;
- вулиця Івана Тургенєва – вулиця Миколи Волковича;
- провулок Бехтерівський – провулок Варязький;
- сквер на вулиці Прорізній (між будинками №3 та №5) – сквер Українського радіо;
- парк «Юність» у Святошинському районі – парк «Гамбурзький»;
- вулиця Жовтнева – вулиця Сулимівська;
- вулиця Сергія Єсеніна – вулиця Скарбова;
- парк на вулиці Михайла Котельникова, 26-32 – парк імені Михайла Ревуцького.
Примітно, що проти перейменування більшості об’єктів депутати заперечень не мали, однак питання по парку «Юність» викликало буремні дебати. Для початку позафракційник Ігор Кириленко поцікавився у ініціаторів проєкту, що не так з «Юністю».
«Я вважаю, що «Юність» – це непогано. Це навпаки класно, і не треба перейменовувати заради перейменування, навіщо це перейменування? Це перше. І чому «Гамбурзький»? Чому не «Берлінський», не «Мюнхенський» і таке інше?» – запитав депутат.
У відповідь членкиня фракції «ЄС» Дінара Габібулаєва послалася на необхідність декомунізації.
«Ми можемо ставити питання, чому, але насправді відповідь очевидна. Тому що ми хочемо бути подалі від «руського міра». І в залежності від того, як громада вирішує, як культурна, історична спільнота подає пропозиції, так і в «Києві Цифровому», і комісія приймає рішення і голосують, і це є волею громади. Напевно, це єдина відповідь: тому що ми українці», – пояснила вона.
Проте попри це пояснення депутатський корпус так і не зміг осягнути глибинний зв’язок «Юності» з «руським міром», тому голосування за перейменування парку було провалено двічі. Нарешті на допомогу Габібулаєвій прийшла Юлія Ярмоленко із фракції «Єдність», яка пояснила, що насправді в Києві є два парки «Юність» – один в Святошинському районі, а другий – в Солом’янському, тому перейменування спрямоване на ліквідацію дублюючих назв. Однак навіть цей аргумент переконав не всіх.
«Я виросла у Святошинському районі і проводила певний час у парку «Юність». Я просто не розумію, чому саме в Святошинського району забирають «Юність»? Якщо є дубляж, то може в іншому районі (перейменувати)?» – запропонувала позафракційниця Юлія Уласик.
Однак «відмазати» Святошинський район від втрати «Юності» не вдалося, і врешті-решт із третьої спроби рішення було ухвалено.
Цілком таємно
Як це часто трапляється останнім часом, частина засідання пройшла в режимі «для службового користування», тому для широкого загалу вона не транслювалася. Нагадаємо, що на минулому засіданні було вирішено, що в режимі ДСК буде заслухано звіт КМДА про стан готовності до блекаутів київських шкіл та лікарень. Чи було депутатам представлено цей звіт, поки що невідомо. Втім, рано чи пізно (на жаль, скоріше рано) кияни дізнаються про цю секретну інформацію за фактом.
Юлія ТЄНЄНЬОВА
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
