960
Чадний газ, сірководень, оксид азоту, сірчастий ангідрид – це ще далеко не повний перелік отруйних газів, які потрапляють до легенів мешканців столиці
Київ традиційно є одним з антилідерів з якості повітря в Україні: столиця-мегаполіс раз у раз задихається від смогу. Останніми днями до звичних проблем з якістю повітря додалися масштабні пожежі на Київщині: займання торф’яників та лісової підстілки у Вишгородському та Броварському районах на початку тижня призвело до того, що частину столиці затягнуло димом.
Чим дихають кияни та як уберегтися від шкідливого впливу забрудненого повітря – з’ясовував «Каштан NEWS».
Хто винен
Основним джерелом забруднення повітря в Києві традиційно є автівки: вважається, що саме на вихлопи двигунів автомобілів припадає приблизно 80 відсотків викидів шкідливих речовин в атмосферу над містом. У цивілізованому світі цю проблему вирішують за допомогою підвищення вимог до екологічності двигунів та розвитку громадського транспорту, зокрема, електричного. На жаль, враховуючи ситуацію з енергетикою в Україні, про збільшення кількості електротранспорту Києву зараз годі й думати. Проте і з автобусними маршрутами в столиці не все гаразд: враховуючи, що зручних маршрутів не вистачає, а значна кількість муніципальних автобусів курсує раз на пів години, цього явно недостатньо, щоб спонукати киян залишити свої автівки та пересісти на громадський транспорт.
Ще один значний фактор – підприємства, розташовані в межах міста. Зокрема, постійні скарги на викиди сміттєспалювального заводу «Енергія» навіть змусили КМДА розмістити на своєму офіційному сайті серед постійних питань окрему матеріал – «Сміттєспалювальний завод. Коли зникне запах?». Щоправда, найсвіжіші данні, що згадуються в публікації, стосуються ще довоєнного періоду: наприклад, здійснити капремонт усіх котлоагрегатів підприємства та встановлених на них електрофільтрів столична влада обіцяла ще до кінця 2018 року. Останні обіцянки модернізувати горезвісну «Енергію» прозвучали в квітні 2024 року – заступник Кличка Петро Пантелеєв заявив, що до кінця року буде підвищено екологічність двох котлоагрегатів.
Від перспективи остаточно задихнутися столицю частково рятують зелені зони, однак через хаотичну забудову міста вони скорочуються з кожним роком. Свою роль відіграє й загальне потепління клімату: за засушливої та безвітряної погоди забруднюючі викиди накопичуються в нижньому шарі повітря, і дихати в Києві стає майже неможливо. Втім вітряна погода також не приносить полегшення: пориви вітру не лише роздмухують пожежі, які вирують зараз на Київщині, а й приносять до столиці димові маси.
Як дізнатися про якість повітря у вашому районі
Слідкувати за станом повітря в режимі реального часу можна за допомогою відразу декількох інтернет-сервісів – на сайті КМДА (аналогічні дані відображаються в застосунку «Київ Цифровий») або на незалежних сервісах моніторингу повітря. Попередження про забрудненість атмосфери також публікує Укргідрометцентр, який також веде денну та щомісячну статистику по містах України.
Водночас треба зауважити, що оцінка стану повітря різними сервісами може значно різнитися. Наприклад, якщо станом на ранок 18 вересня сервіс КМДА оцінював забрудненість у Києві як «низьку», то незалежний сервіс IQAir вважав її «середньою», попереджуючи про перевищення концентрації частинок пилу PM2,5 у 2,4 раза за річне нормативне значення ВООЗ.
Аналогічна розбіжність спостерігалася й 17 вересня, коли Укргідрометцентр повідомив про перевищення в Києві гранично допустимих концентрацій діоксиду азоту вп’ятеро (!), проте в КМДА стверджували, що жодних перевищень ГДК у місті не зафіксовано. Отже, кому вірити, користувач має вирішувати сам.
Що вимірюють на київських пунктах моніторингу повітря
Загалом у столиці існує сім великих стаціонарних пунктів моніторингу: п’ять на правому березі (Турівська, 28, Щусєва, 20, проспект Європейського Союзу, 64-Г, проспект Берестейський, 97 та Китаївська, 22) і дві на лівому (Харківське шосе, 7/1 та Архітектора Вербицького, 26). Додатково у всіх районах Києва працюють понад 40 індикативних пунктів.
Всі ці пункти відслідковують якість повітря за основними показниками – концентрація оксиду вуглецю, сірководню, діоксиду азоту тощо. Тож, слідкуючи за результатами моніторингу, можна скласти собі більш-менш виразне уявлення, чим насправді дихають кияни. Ось лише короткий перелік небезпечних речовин, які тією чи іншою мірою завжди присутні в столичному повітрі.
Оксид вуглецю (CO або чадний газ)
Безбарвний газ, який не має запаху. Утворюється внаслідок неповного згоряння пального в двигунах автомобілів та опалювальних приладах, які працюють на природному паливі. Навіть за доволі невеликої концентрації в повітрі оксид вуглецю здатний викликати запаморочення, задишку, нудоту, підвищення серцебиття та загальну слабкість. Концентрація в повітрі понад 0,1 відсотка призводить до смерті протягом години.
Крім того, оксид вуглецю утворюється під час пожеж, тому в засушливі періоди року до тієї маси газу, яку викидають столичні автомобілі, приєднуються викиди з місць займань. У межах Києва його джерелом також можуть бути багаття, на яких мешканці приватного сектору спалюють суху траву та листя. Хоча спалення сухостою в Україні є незаконним і карається штрафом від 3060 гривень, щоосені столичні любителі палити листя активізуються і додають свою лепту в забруднення повітря.
Діоксид азоту («лисячий хвіст», NO2)
Газ червоно-бурого кольору з неприємним гострим запахом. Основне джерело утворення – теплові електростанції, автомобільні двигуни, підприємства з переробки целюлози, газові печі та обігрівачі (зокрема й побутові). Про значне перевищення вмісту діоксиду азоту в повітрі можна здогадатися за бурим кольором, якого набирає смог над містом.
Перевищення допустимої концентрації NO2 в повітрі можуть призвести до подразнення слизових оболонок, печіння в очах, головного болю, зниження артеріального тиску та задишки. Особливо важко переносять такі викиди в повітря діти та дорослі, хворі на астму. Хронічне отруєння діоксидом азоту викликає кон’юнктивіт, запальні зміни слизової оболонки ясен, хронічні бронхіти, трахеїти та інші захворювання дихальної системи.
Діоксид сірки (сірчистий ангідрид, SO2)
Безбарвний газ із різким задушливим запахом, який утворюється під час згоряння вугілля та нафти, що містять сірку. Наявність діоксиду сірки в повітрі в концентраціях від 0,33 мг/дм³ викликає задишку і запалення легенів.
Сірководень (H2S)
Отруйний вогненебезпечний газ із характерним запахом тухлих яєць. Виникає під час розкладання органічних речовин, тому основними «постачальниками» сірководню в місті є каналізація та сміттєзвалища. У Києві від перевищення H2S у повітрі традиційно потерпають мешканці районів, що сусідять із Бортницькою станцією аерації.
Дихання повітрям, яке містить навіть невелику концентрацію сірководню, викликає в людини запаморочення, головний біль, нудоту, неприємний металевий смак у роті. За значних концентрацій можливе виникнення набряку легенів, судоми, кома та смерть.
Наземний озон (O3)
Газ без запаху, який в нормальний умовах зустрічається у верхніх шарах атмосфери, де утворює так званий «озоновий екран», що захищає Землю від шкідливого ультрафіолетового випромінювання. У приземних шарах атмосфери озон виникає внаслідок реакції оксидів азоту, що їх виділяють двигуни автівок і промислові підприємства, та органічних речовин під впливом сонячного світла.
Для людини озон є отруйним: він викликає подразнення слизової оболонки дихальної системи, має загальнотоксичну та канцерогенну дію.
Пил
Атмосферний пил складається з дрібних твердих частинок різного походження – як природного (вивітрення гірських порід), так і штучного (результат діяльності промислових підприємств тощо). Сильний вітер, який здіймає пил із поверхні землі, може спричинити пилову бурю. Таке явище, зокрема, спостерігали 16 вересня мешканці Броварського району та автомобілісти на ділянці траси М-01 поблизу села Семиполки: через пил, що піднявся в повітря, патрульна поліція Київщини попередила про значне погіршення видимості на дорогах.
Ще одне джерело атмосферного пилу – пил, що здіймається в повітря під час вибухів. Особливо небезпечним є азбестовий пил, який потрапляє в атмосферу, коли вибухають будинки: він здатен переноситися на десятки кілометрів і становить значну небезпеку для здоров’я людини, оскільки азбест є канцерогеном. Крім того, дуже токсичними можуть бути тверді частинки, що потрапляють у повітря під час знищення ракет та БпЛА.
Проте навіть звичайний неотруйний пил здатен негативно впливати на людину. Великі частинки розміром понад 10 мкм викликають подразнення у горлі та носі, а дрібні (менше 2,5 мкм) доходять до легенів і, проникаючи у кровообіг з альвеол, розповсюджуються в усьому організмі й осідають у життєво важливих органах. Крім того, дрібний пил спричинює запалення слизової оболонки очей, а великий може призвести до їх механічного ушкодження.
Що робити, якщо в вашому районі погіршилася якість повітря
- Якщо ви вдома, зачинить вікна та за можливості ввімкніть кондиціонер на режим очищування повітря.
- Обмежте перебування на відкритому повітрі. Особливо це стосується дітей, вагітних та людей із хронічними хворобами легенів і алергіями.
- Проведіть вологе прибирання квартири. Щоб підвищити вологість повітря, поставте в приміщенні ємності з водою.
- Пийте багато рідини (до 2-3 літрів на день для дорослих). У разі підвищення в повітрі шкідливих речовин рекомендовано пити підсолену і мінеральну лужну воду, киснево-білкові коктейлі, кисломолочні напої (сироватку, знежирене молоко), соки – це відшкодує втрату солей та мікроелементів.
- За можливості не виходьте на вулицю під час дощу: деякі сполуки (зокрема, діоксид сірки та оксиди азоту), вступаючи в реакцію з водою, утворюють так звані кислотні опади. Якщо ви потрапили під дощ, обов’язково прийміть удома душ.
Юлія ТЄНЄНЬОВА
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
