Столичний екологічний експеримент зазнав невдачі
Спроба київської влади наслідувати європейські екотенденції та скоротити покос трави на певних територіях зіткнулася з жорстокою дійсністю. В окремих частинах Києва рослинність досягла висоти вище людського зросту, створюючи незручності для мешканців. Про це інформує «Главком».
Цього року в Києві було збільшено кількість міських територій з обмеженим режимом покосу трави до 119 об’єктів, загальною площею 251 гектар. Представники Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату КМДА пояснювали це науково обґрунтованими перевагами: збереженням біорізноманіття, зменшенням кількості пилу та захистом ґрунту від перегріву в спекотну погоду.
Однак, на практиці, баланс між «природним лугом» та належним благоустроєм був порушений. У деяких випадках комунальні служби настільки захопилися новою тенденцією, що зелені зони перетворилися на непрохідні зарості з бур’янами, що сягають вище людського зросту.
Нескошена трава подекуди сягає вище чоловічого зросту фото: glavcom.ua 
Замість впорядкованого парку – хащі вище людського зросту фото: glavcom.ua
Зокрема, на Оболоні, де переважають піщані ґрунти, ділянки, що довго залишалися без догляду, під час спеки повністю висохли. Після дощів, які пройшли в столиці, суха рослинність почала гнити, і мешканці району відчули сильний неприємний запах. Спроби покосити цю траву виявилися марними – сухі та переплетені стебла просто лягали під косарками.
(2).jpg)
Такий вигляд мали ділянки без скошування на Оболоні у червні 2026 року фото: glavcom.ua
Варто нагадати, що диференційований підхід передбачає збереження регулярного покосу на зонах для активного відпочинку, тоді як «дикі луки» створюються лише на окремих визначених територіях. Проте, на практиці, екологічні ініціативи призвели до банальної відсутності належного догляду за міською інфраструктурою.
До речі, життя в мегаполісі не обмежується лише простором квартири, а наявність парку поблизу стає одним із значущих факторів при виборі житла. Дослідження міської інфраструктури виявило несподівані результати: центральні райони виявилися більш озелененими, ніж деякі спальні райони. Найбільш зелені райони Києва – це Солом’янський та Святошинський, де показник озеленення сягає 51%. Ці райони характеризуються тим, що парки, сквери та газони займають понад половину всієї їхньої території.