Солом’янський райсуд Києва розглядає клопотання про арешт керівників оборонного підприємства, підозрюваних у службовій недбалості. Вибухи на складі боєприпасів після удару рф спричинили загибель семи людей та поранення 29.
У Солом’янському районному суді Києва розпочато провадження за клопотаннями щодо обрання запобіжних заходів для керівників оборонного підприємства. Їх підозрюють у службовій недбалості, що призвела до трагічних подій на складі боєприпасів у Вишневому, які сталися внаслідок російського ракетного обстрілу. Судові засідання відбуваються в закритому режимі, враховуючи специфіку об’єкта та характер матеріалів кримінального провадження, інформує кореспондент УНН.
Ключові деталі
Наразі в суді розглядається клопотання щодо визначення міри запобіжного заходу для Руслана Кучинського, директора з виробництва АТ “Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування”. Згідно з його офіційною декларацією, він обіймає посаду директора з виробництва зазначеного підприємства. Суд розглядає справи фігурантів послідовно.
Варто зазначити, що 16 липня Генеральний прокурор Руслан Кравченко оголосив про затримання генерального директора оборонного підприємства та його заступника. Їм повідомлено про підозру за частинами 2 та 3 статті 367 Кримінального кодексу України – неналежне виконання обов’язків службовою особою, що спричинило тяжкі наслідки та загибель людей. Прокуратура наполягає на безальтернативному запобіжному заході для обох підозрюваних у вигляді тримання під вартою. Одночасно посадовців було відсторонено від виконання своїх обов’язків.
За даними слідства, у ніч проти 6 липня російські збройні сили здійснили атаку балістичною ракетою 9М723 із комплексу “Іскандер” по складському приміщенню підприємства, розташованому у Вишневому на Київщині. Після влучання розпочалася масована вторинна детонація боєприпасів, яка тривала протягом кількох годин.
Наслідком вибухів стала загибель сімох осіб, ще 29 громадян отримали поранення. Більш ніж 600 мешканців були змушені пройти евакуацію, а житлова забудова зазнала руйнувань на площі близько 13 гектарів.
Як інформувало Бюро Генерального прокурора, слідство встановило, що значний обсяг боєприпасів зберігався у приміщеннях, які не відповідали встановленим нормам безпеки, не мали необхідної дозвільної документації та не були призначені для довготривалого зберігання таких видів виробів.
Додатково, за версією слідства, розміщення подібного складу поблизу житлових будинків суперечило чинному законодавству, урядовим постановам та рішенням Ставки Верховного Головнокомандувача. Відстань від огорожі підприємства до найближчих споруд становила приблизно 24 метри, а до одного з приватних домоволодінь – менш як 18 метрів.
За словами Генерального прокурора Руслана Кравченка, хоча російський ракетний удар був першопричиною інциденту, масштаби вторинної детонації та її руйнівні наслідки були прямим результатом ігнорування правил безпечного зберігання боєприпасів.
Наразі слідчі працюють над встановленням повного кола посадових осіб, які надавали дозвіл на розміщення боєприпасів, відповідали за їх безпечне зберігання та мали здійснювати нагляд за дотриманням відповідних норм безпеки. Правоохоронці також перевіряють версію про можливий ворожий вплив з боку РФ та ймовірний витік інформації щодо місцезнаходження складу.
Порада від Топ новини України:
Ця новина наголошує на важливості дотримання норм безпеки на стратегічних об’єктах, особливо під час війни. Розслідування виявить відповідальних за трагічні наслідки, що може призвести до вдосконалення системи контролю за зберіганням боєприпасів.
Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua