Мелітопольський поплічник очолив виш окупантів
Мешканець захопленого Мелітополя став черговим фігурантом кримінального провадження через співпрацю з державою-агресором. Він обійняв керівну посаду у навчальному закладі, створеному загарбниками, та розпорядився державною власністю на користь ворога.
Під процесуальним наглядом Мелітопольської окружної прокуратури чоловіку повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем та колабораційній діяльності відповідно до частин 6 статті 111-1 та 2 статті 364 Кримінального кодексу України. Про це йдеться у відомостях Запорізької обласної прокуратури. Після захоплення Мелітополя громадянин України за власним бажанням став керівником незаконно заснованого окупаційною адміністрацією РФ вищого навчального закладу – “Мелитопольський государственный университет имени Антона Семеновича Макаренко”. Перебуваючи на посаді так званого “ректора”, він виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції в інтересах держави-агресора.
Всупереч інтересам служби, підозрюваний прийняв протиправні управлінські рішення стосовно відчуження державного майна – земельних ділянок, які були у власності та постійному користуванні законного українського університету. Цими діями державним інтересам завдано майнову шкоду на суму понад 2 мільйони гривень.
Окрім майнових злочинів, чоловік з особистих ідеологічних та політичних мотивів активно підтримував окупаційну владу. Він взаємодіяв з представниками держави-агресора та публічно висловлював підтримку РФ – це транслювалося у засобах масової інформації окупантів. Досудове розслідування проводять слідчі Мелітопольського районного управління поліції в Запорізькій області.
За власним бажанням очолив незаконно заснований окупаційною адміністрацією РФ заклад вищої освіти.
Як спільники освоїли Мелітополь після захоплення
Мелітополь з перших місяців після захоплення став одним із центрів адміністрації окупантів Запорізької області. Саме тут загарбники активно формували псевдодержавні структури – від правоохоронних органів до освітніх закладів – залучаючи до них місцевих мешканців. Цей випадок з “ректором” є частиною значно ширшого явища: правоохоронці послідовно документують злочини тих, хто добровільно погодився керувати окупаційними інституціями.
Особливу увагу слідство приділяє майновим злочинам зрадників. Земельні ділянки, якими розпорядився підозрюваний “ректор”, належали легальному українському університету. Їх протиправне відчуження спричинило не лише матеріальні збитки, а й зруйнувало частину освітньої інфраструктури міста. Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою до набуття законної сили вироком.
Насилля та тиск на мешканців Мелітополя під час окупації
Мелітополь давно відомий не лише діяльністю зрадників, але й жорстокими методами, які окупанти застосовують проти тих, хто не бажає співпрацювати. На початку червня стало відомо про тортури стосовно мелітопольського підприємця: його викрали, зв’язали та під катуваннями вимагали записати відеозізнання про нібито роботу на українські спецслужби. Чоловіка змушували надати інформацію про контакти з українськими правоохоронцями та схиляли до співпраці з окупаційною владою.
Водночас тривають викриття інших поплічників у Запорізькій області. Лише у червні 2026 року слідство повідомило про підозру одразу трьом депутатам – вони поширювали наративи Кремля та зайняли посади в окупаційних структурах. Справи такого типу мають спільну рису: фігуранти діяли добровільно та свідомо підтримували окупаційний режим, тоді як інші мешканці міста зазнавали переслідувань і насильства за прагнення залишитися вірними Україні.