Ігнат: Росія все частіше застосовує реактивні дрони зі швидкістю до 500 км/год
Незважаючи на масштабні нічні атаки на Київ, загальна частота масованих російських нальотів на Україну в червні 2026 року значно зменшилася – причини цього поки залишаються неясними. Про це йдеться у черговому аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Причини зменшення частоти масованих ударів
Аналітики ISW зауважили певну закономірність: з січня по травень 2026 року Росія кілька разів на місяць проводила масовані атаки, залучаючи понад 300 одиниць ударних засобів – тричі в середині-кінці січня, шість разів у лютому, чотири у березні, п’ять у квітні та шість у травні. Зазвичай ворог завдавав ударів серіями: одна-три масовані атаки протягом тижня, потім пауза на один-два тижні для накопичення ракет та дронів, а потім новий цикл. У червні ж удари такого масштабу було зафіксовано лише двічі – 2 та 15 червня.
Чому Росія уповільнила темп, ISW поки не може однозначно пояснити. Аналітики розглядають два можливих сценарії:
- Росія накопичує дрони для майбутніх, ще частіших масованих атак з метою остаточного виснаження української протиповітряної оборони;
- Кремль коригує виробничі процеси – децентралізує виготовлення дронів типу “Шахед” або переорієнтовується на складніші у виробництві модифікації, зокрема реактивні.
В ISW обіцяють продовжувати моніторинг динаміки російських ударів та інформації щодо тактики і виробництва дронів.
Реактивні дрони та нова частота: як Росія обходить ППО
Однією з причин зростання жертв серед цивільного населення є те, що новий арсенал ворога стає все важчим для збиття. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат повідомив 2 липня, що під час нічної атаки Росія використала рекордну для себе кількість дронів із реактивними двигунами – значно більше, ніж у попередніх масованих пакетах. За його словами, такі дрони досягають швидкості до 500 км/год, що значно ближче до швидкості крилатих ракет, ніж до звичних гвинтових “Шахедів”.
Ігнат підкреслив, що ці цілі летять надто швидко для мобільних вогневих груп та дронів-перехоплювачів, тому їх доводиться збивати винищувачами або ракетами ППО, яких Україні катастрофічно бракує.
Ще одну тривожну тенденцію зафіксував радник міністра оборони з питань РЕБ Сергій «Флеш» Бескрестнов: 21 червня Росія почала використовувати нову робочу частоту для дронів – 3900–4100 МГц. За його спостереженнями станом на 2 липня, майже всі “Шахеди”, якими били по Києву цієї ночі, працювали саме на цій частоті, що свідчить про спроби ворога обійти можливості української радіоелектронної боротьби. Раніше Росія вже вдавалася до подібних технічних та тактичних інновацій, зокрема оснащувала “Шахеди” касетними боєприпасами та вибухівкою уповільненої дії, яка спрацьовує після падіння збитого дрона. Кожен такий випадок призводив до збільшення жертв серед цивільного населення.
Тіньовий флот відстежує НАТО
Звіт ISW також посилається на аналіз британського Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), опублікований 2 липня. Згідно з цим аналізом, Росія, ймовірно, з 2024 року використовує судна свого «тіньового флоту» як платформи для запуску розвідувальних дронів над країнами НАТО. Дослідники зафіксували 144 випадки прольотів російських дронів над 13 країнами альянсу та Ірландією між серпнем 2024-го і лютим 2026 року, зокрема над військовими та підводними базами у Великій Британії та Франції.
За висновками IISS, біля кожного інциденту спостерігалося від одного до п’яти суден тіньового флоту: одні, найімовірніше, запускали дрони з вимкненими транспондерами, інші – з увімкненими – забезпечували прийом апаратів або ретрансляцію сигналу. Дослідники вважають, що ці операції координує Головне розвідувальне управління (ГРУ) Росії. В ISW підкреслюють: ці інциденти є частиною ширшої російської кампанії «Фаза нуль», спрямованої на дестабілізацію Європи, послаблення єдності НАТО та підготовку інформаційного та психологічного ґрунту для потенційної майбутньої війни Кремля проти альянсу.
Резерви Росії вичерпуються
Показовим сигналом про виснаження ворога є заява головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського від 30 червня: російське командування скорочує плани щодо формування нових дивізій у стратегічному резерві, щоб натомість поповнювати підрозділи на фронті. Це суперечить його ж попередній заяві від 25 червня про намір Росії створити у 2026 році нові дивізії та п’ять нових бригад, тому ISW не може незалежно підтвердити жодну з цих тез.
Однак нове формулювання Сирського більше узгоджується з даними про втрати ворога: лише за червень 2026 року Росія втратила майже 40 тисяч військових, що підтверджується щоденними зведеннями Генштабу ЗСУ. За таких втрат ворогу стає дедалі складніше комплектувати резерви.
Нагадаємо, у ніч на 2 липня Росія завдала одного з наймасштабніших ударів по Україні від початку війни, основною ціллю був Київ. Ми вже писали, зокрема, про знищення гуманітарного складу Червоного Хреста внаслідок цієї атаки.