Глобальні вартість продовольства вже демонструє зростання, спекотні умови та феномен Ель-Ніньйо погіршують прогнози щодо врожаїв, тоді як в Україні очікується відносно непоганий збір врожаю. Проте, це зовсім не означає, що ціни на продукти не підуть вгору. Саме про це попереджає економіст, виконавчий директор та співзасновник аналітичного центру “Український інститут майбутнього” Анатолій Амелін. Таким чином, видання “Фокус” з’ясовувало, чи варто українцям готуватися до нової хвилі зростання цін на продовольчі товари.
Світові ціни на продукти знову зростають
Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), у травні 2026 року індекс світових цін на продовольство становив 130,8 пункту. Цей показник майже не змінився порівняно з квітнем, але на 2,9% перевищує торішній показник.
Найбільше занепокоєння викликає ринок зернових. FAO зазначає, що глобальні ціни на пшеницю зростають уже четвертий місяць поспіль. Причинами стали очікування нижчих врожаїв у ключових країнах-експортерах, насамперед у США, Європейському Союзі та Росії, а також підвищення вартості пального та добрив.
Водночас, ціни на цукор лише за травень підскочили на 7,5%, досягнувши найвищого рівня з жовтня 2025 року. Організація пояснює це побоюваннями, що погодне явище Ель-Ніньйо може негативно вплинути на врожаї цукрової тростини в Індії та Таїланді.
Зростає вартість рису, окремих видів м’яса, а соняшникова олія залишається дорогою через обмежену пропозицію, зокрема, з боку України.
“FAO оцінює світовий урожай пшениці 2026 року у 820 млн т, що на 1,7% менше, ніж торік — спека та посуха впливають на країни ЄС, США та Росію. І все це лягає поверх уже розігрітого ринку: війна в Перській затоці, дорогий газ, дорогі добрива, заблокований Ормузький пролив. Ель-Ніньйо тут не перша іскра, а друга — у вже сухому лісі”, — пояснює Амелін.
Чому всі говорять про Ель-Ніньйо
Експерти справді називають кліматичне явище Ель-Ніньйо одним із головних ризиків для світового продовольчого ринку цього року, оскільки воно змінює погодні умови в багатьох регіонах світу.
Згідно з дослідженням економістів Пола Кешина, Каміара Мохаддеса та Мехді Раїссі, Ель-Ніньо пояснює близько 20% коливань світових цін на сировину. Автори також дійшли висновку, що сильні епізоди цього явища здатні підвищувати ціни на сировинні товари приблизно на 3-4%, одночасно посилюючи інфляцію у багатьох країнах.
У роботі наголошується, що погодні аномалії не лише безпосередньо впливають на врожаї, а й запускають ланцюгову реакцію через світову торгівлю, транспорт та енергетичні ринки.
Європа ризикує втратити частину врожаю
Додатковим фактором залишається погіршення прогнозів щодо врожаю в Європі.
За прогнозом Європейської комісії (Short-term outlook for EU agricultural markets), виробництво зернових у ЄС у сезоні 2026-2027 рр очікується на рівні близько 278 млн тонн, що приблизно на 3,2% менше, ніж попереднього року. Прогнозується, що виробництво м’якої пшениці буде на 6,2% нижчим за торішній показник.
При цьому, прогноз був складений ще до рекордної хвилі спеки, яка накрила Західну Європу наприкінці червня-на початку липня. Якщо високі температури збережуться, врожайність окремих культур може виявитися нижчою за поточні оцінки.
Урожай зерна ЄС 2026/27 — 278 млн т, на 3,2% менше торішнього, пшениця — мінус 6,2%. І це прогноз, зроблений “за умови нормальної погоди до кінця сезону”. Та сама червнева спека, яку ви читаєте в новинах, у цих цифрах ще не врахована. Тобто буде гірше
Україна поки що виглядає краще
Незважаючи на несприятливу ситуацію у світі, в Україні поки що не очікують катастрофічного спаду врожаю.
Економіст звертає увагу, що цьогорічні прогнози залишаються досить оптимістичними.
“Наш урожай-2026 — пристойний. Українська зернова асоціація рахує 83,6 млн тонн зерна й олійних проти 80 торік, кукурудза навіть краща за торішню завдяки погоді, соняшник — плюс 20%”, — написав він.
А тепер сюрприз для тих, хто чекав апокаліпсису і вдома. Наш урожай-2026 пристойний
За прогнозом Української зернової асоціації, загальний урожай зернових та олійних культур у 2026 році може зрости до 83,6 млн тонн, тоді як торік він становив близько 80 млн тонн.
Прогноз урожаю УЗАПшениця — 22,5 млн т; прогноз — 22,8 млн т;Кукурудза — 31,1 млн т, прогноз — 32,1 млн т;Ячмінь — 4,9 млн т; прогноз — 5,2 млн т;Соняшник — 11,1 млн т; прогноз — 13,3 млн т;Соя — 5,0 млн т; прогноз — 4,9 млн т.
У разі реалізації такого сценарію експорт зернових та олійних може зрости до 50,8 млн тонн проти приблизно 42,3 млн тонн у поточному сезоні.
Втім, самі аграрії наголошують: цей прогноз можливий лише за умови стабільної логістики.
“Наш ризик — не Тихий океан, а логістика Чорного моря і нові квоти ЄС, які підрізають експорт”, — наголосив Амелін.
Мінекономіки оцінює ситуацію стриманіше
Водночас, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства налаштоване дещо обережніше.
Перший заступник міністра Тарас Висоцький прогнозує урожай зернових на рівні 60,4 млн тонн, що приблизно на 1% менше, ніж торік.
За його словами, найбільші ризики зараз пов’язані саме з кукурудзою.
“Погодні ризики зараз стосуються кукурудзи, оскільки ця культура найбільш залежить від строків сівби, температурного режиму та рівня вологи під час вегетації”, — зазначив Висоцький.
Ще одним фактором стала холодна та дощова весна.
“Цьогорічна весняна кампанія проходить складніше через холодну весну та перезволоження ґрунтів, що призвело до затримки сівби пізніх культур”, — пояснив він.
Водночас він наголосив, що прогноз щодо пшениці та ячменю залишається достатнім для забезпечення продовольчого балансу країни.
Чому продукти все одно дорожчатимуть
Навіть якщо український урожай буде хорошим, уникнути впливу світових тенденцій навряд чи вдасться.
За прогнозом Світового банку, у базовому сценарії ціни на продовольство цього року можуть зрости приблизно на 2%. Водночас, загальний індекс сировинних товарів прогнозується на 16% вищим, а добрива — майже на 31% дорожчими.
Анатолій Амелін вважає, що для українців такий сценарій буде відчутнішим, ніж для мешканців багатших країн.
“Для нас це болючіше, ніж для німця. Чим більша частка їжі в споживчому кошику — тим сильніше відчувається удар”, — зазначає економіст.
За його словами, наслідки можуть проявитися не одразу.
“НБУ не зможе так вільно знижувати ставку, як хотілося б: імпортована продовольча інфляція прийде з лагом у пів року-рік”, — прогнозує Амелін.
Де Україна може навіть виграти
Незважаючи на ризики для споживачів, для аграрного сектору ситуація може мати й позитивний бік.
“Як великий експортер зерна й соняшнику, на дорожчій їжі ми радше в плюсі — вища світова ціна означає вищу експортну виручку”, — зазначає Амелін.
Водночас, ключовою умовою залишається можливість безперешкодно вивозити врожай.
У матеріалі галузевого видання Grain Central звертають увагу, що російські удари по чорноморських портах, залізниці та енергетичній інфраструктурі залишаються головною загрозою для українського експорту. Якщо логістика погіршиться, фермери можуть зіткнутися зі зниженням внутрішніх цін через накопичення великих запасів зерна, а економіка — втратити значну частину валютної виручки.
Що чекає на українців
Поки що підстав говорити про різкий стрибок цін на продукти в Україні немає. Однак, світовий ринок уже входить у період підвищеної турбулентності. Адже дорожчають зернові, цукор, добрива та енергоносії, а погодні ризики лише посилюються.
За словами експерта, для України ключовим фактором залишатиметься не лише власний урожай, а й можливість безперешкодно експортувати його через чорноморські порти. Саме від цього залежатиме, чи зможе країна скористатися високими світовими цінами, чи натомість зіткнеться з новими економічними викликами.
Читають зараз: Світ має готуватися до сплеску екстремальних погодних явищ, – Politico.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
